Договора и бланки

2. Аналіз існуючого стану інформатизації міських співтовариств.
2.1. Наукове співтовариство
Інформаційні технології в даному співтоваристві використаються, в основному, в
• Наукових дослідженнях (забезпечення дослідників науково-технічною інформацією, моделювання об’єктів і процесів, зберігання й обробка результатів експериментальних і теоретичних досліджень й ін.);
• Автоматизації проектування й технологічної підготовки виробництва;
• Керуванні підприємством (бухгалтерський облік, фінансовий аналіз, ділова переписка по E-mail, забезпечення юридичною й економічною інформацією);
• Навчанні фахівців.
Рівень оснащення комп’ютерною технікою (середній, парк сучасних ЕОМ (в основному, ПЕОМ Pentium) коливається в межах 10-30%, але росте досить упевненими темпами. Рішення завдань потребуючих більших обчислювальних потужностей (суперкомп’ютерів) у місті не має можливостей. Програмне забезпечення (ПО), використовуване співтовариством, в основному становлять операційні системи, офісні пакети, графічні пакети, інструментальні засоби (антивіруси, менеджмент дисків і т.д.), бухгалтерські програми (усе разом до 90%), інше ( спеціалізоване ПО для наукових досліджень й обробки даних. Практично все ПО, за рідкісним винятком, неліцензійне.
Розвиток телекомунікаційних ресурсів, зокрема, підключення до Інтернет, за останні роки проходив дуже повільними темпами.
Одним з найгостріших питань для співтовариства є забезпечення телефонним зв’язком. У цьому питанні існує цілий вузол проблем:
1. На сьогоднішній день парк внутрішніх телефонних станцій підприємств співтовариства в місті представлений міні-АТС з невеликою кількістю номерів.
2. Загальновизнаним міським (місцевим) оператором зв’язку є ВАТ „Укртелеком” (історично воно є природною монополією в місті на цьому сегменті ринку), всі відомчі АТС підключені до Укртелекому. Незважаючи на те, що підприємства державного бюджету розплачуються за послуги зв’язку з Укртелекомом по спеціальному зниженому тарифу, це фінансове навантаження для них все одно високе. Безумовно, існування таких тарифів у комерційної організації міра тимчасова і вони будуть приводиться до звичайного комерційного рівня;
Область застосування інформаційних технологій (ІТ) у співтоваристві  окремі наукові, виробничі, управлінські завдання. У жодній з організацій науки й вищого утворення не існує єдиного комплексного підходу до інформатизації, не реалізована повноцінна система використання ІТ у виробничій (наукової, навчальної) і управлінській сфері.

2.2. Співтовариство муніципальних систем
Співтовариство включає муніципалітет, муніципальні підприємства, установи освіти і виховання, установи охорони здоров’я, правоохоронні органи, відділення державних структур у м.Переяслав-Хмельницький й ін.
За рівнем інформатизації суб’єкти співтовариства перебувають на середньому рівні в місті. У більшості підприємств із застосуванням ЕОМ вирішуються завдання бухгалтерського обліку й діловодства. Найбільш просунутими в інформатизації основних завдань підприємства є установи державних структур (податкова інспекція, пенсійний фонд, фонд зайнятості й ін.) і окремі муніципальні підприємства.
Програмне забезпечення на 95% неліцензійне.
Забезпечення телекомунікаційними ресурсами співтовариства муніципальних систем перебуває на вкрай низькому рівні. До мережі SkyNet не підключено жодного суб’єкта співтовариства, майже всі використають ресурси інших провайдерів (за комерційними розцінками).
Одним з найважливіших компонентів співтовариства є установи освіти і виховання. Саме в них заставляються знання, уміння й навички використання сучасних інформаційних технологій майбутніми фахівцями міста. Однак сучасний стан інформатизації в школах і дошкільних установах міста не відповідає завданням розвитку: сучасні ПЕОМ хоч і є майже в усіх школах міста, та на жаль не використовуються повною мірою в освітніх процесах, в деяких випадках при навчанні інформатики використаються застарілі моделі ЕОМ, які не дають можливість вивчати сучасні інформаційні технології. Зокрема, сучасні технології Інтернет й електронна пошта в школах не викладаються.

2.3. Бізнес співтовариство
У мерії зареєстровано досить велика кількість суб’єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб та приватних підприємців.
Підприємці використають комп’ютери, в основному, для рішення завдань бухгалтерського обліку та навчання своїх дітей.
Все співтовариство активно діючих комерційних підприємств із погляду інформатизації можна розбити на три групи:
• 5% підприємств - відносно високий рівень інформатизації (банки, окремі магазини, комп’ютерні фірми та ін.) У цих підприємствах інформатизація і автоматизація виробничого процесу та процесу керування підприємством становлять від 20% до 70% завдань, однак у більшості випадків носить фрагментарний, несистемний характер, у цілому ряді підприємств базується на застарілій технічній і програмній базі (наприклад, у деяких банках). Інформаційні потоки в системах автоматизації носять, в основному, внутрішній характер, електронні інформаційні ресурси для зовнішнього використання практично відсутні (всього близько 10 комерційних підприємств міста мають Web сайти в мережі Інтернет).
• 45% підприємств - початковий рівень інформатизації (комп’ютеризовані, в основному, завдання бухгалтерського обліку, діловодства і є окремі інформаційно-довідкові бази даних).
• 50% підприємств бізнес співтовариства не використають для вирішення своїх завдань комп’ютерні технології.
Комп’ютерний парк у бізнес співтоваристві найбільш сучасний, більшість становлять ПЕОМ класу Pentium ІІІ та Pentium IV. Телекомунікаційні ресурси надаються співтовариству комерційними провайдерами. Майже всі підприємства першої групи підключені до мережі SkyNet, та також велика кількість з другої.

2.4. Цивільне співтовариство
Головна мета інформатизації цивільного співтовариства міста - забезпечення можливості приватним особам (жителям міста й гостям) і некомерційним організаціям (НКО) одержати доступ до всіх ресурсів електронних систем інформатизації вдома та в громадських місцях.
Із чотирьох співтовариств: науки й освіти, муніципальних систем, бізнес співтовариство й цивільне співтовариство, останнє є найбільш нерозвиненим з погляду використання сучасних комп’ютерних і телекомунікаційних технологій та в той же час має високий потенціал для розвитку в цьому напрямку.
В Аванпроекті цивільне співтовариство розглядається як система, що складається з наступних компонентів:
1. Некомерційних організацій, що становлять ядро співтовариства,
2. Населення міста (резерв для росту й розвитку НКО),
3. Виборних посадових осіб і державних службовців (у рамках завдань взаємодії із НКО й населенням міста).
Третім компонентом цивільне співтовариство пересікається зі співтовариством муніципальних систем.
На сьогодні в місті існує більше 100 НКО. Слід зазначити, що в міській адміністрації реєструються лише ті НКО, які погодять своє розташування, інакше кажучи, має постійна адреса в місті.
Завдання, розв’язувані цивільним співтовариством із застосуванням інформаційних технологій:
1) Створення умов для спілкування та взаємодії членів організацій;
2) Пошук необхідної інформації;
3) Захист прав громадян;
4) Просвітницька робота;
5) Навчання;
6) Краєзнавча й розшукова робота;
7) Спорт, туризм, відпочинок;
Розробка матеріалів;
9) Інше:
• розвиток системи соціального партнерства в суспільстві,
• вдосконалювання системи місцевого самоврядування,
• ініціювання й супровід інноваційних проектів,
• організація семінарів і конференцій із проблем розвитку міста,
• дизайн і реклама, випуск газет, проведення виставок,
• розвиток міжнародного співробітництва міста,
• охорона пам’ятників історії та культури,
• практична природоохоронна діяльність.
Для більшості НКО й городян застосування інформаційних технологій у повсякденній діяльності для рішення їхніх завдань поки є скоріше бажанням, чим реальністю, хоча окремі організації вже успішно застосовують ці технології.
Недостатня технічна оснащеність - одне з головних перешкод для використання інформаційних технологій цивільним співтовариством. Оцінні дані показують, що на сьогодні комп’ютерною технікою володіють близько 20% городян.
Телекомунікаційні ресурси доступні цивільному співтовариству є серйозною перешкодою для розвитку інформатизації:
• доступ у мережу Інтернет населення одержує від комерційних провайдерів через dial-up і виділені з’єднання, а також через мережу SkyNet та dial-up від UniSoft,
• телефонний зв’язок навіть зараз ще не є доступним кожному, досить велика кількість громадян використовує замість стаціонарного мобільний телефон, через нестачу технічної можливості.

2.5. Висновки
1. Проведений аналіз виявив наступні найбільш істотні фактори, що стримують розвиток інформатизації:
 відсутність загального комплексного проекту розвитку міського інформаційного середовища, який би визначив технічну політику в створенні єдиної інформаційної інфраструктури міста;
 недостатні темпи та відсутність системного підходу до інформаційної інтеграції міських співтовариств у єдину, загальнодоступну для них інфраструктуру;
 збереження тенденцій до дезінтеграції та впровадження відособлених, принципово несумісних інформаційних систем в окремих структурах, підприємствах й установах;
 низькі темпи впровадження сучасних телекомунікаційних технологій для рішення оперативних питань і інформаційної взаємодії в процесі прийняття управлінських рішень;
 відсутність загальнодоступних для всіх жителів міста інформаційних ресурсів і послуг, які мали б гарантировано високу якість інформації;
 відсутність дешевих механізмів доступу до широкого спектру інформаційних ресурсів, створених в Інтернет, для співтовариств науки та освіти, муніципальних та цивільних систем.
2. Разом з тим, результати дослідження сучасних технологій створення регіональних інформаційних систем переконливо показують, що в наявності ряд об’єктивних технологічних факторів, що дозволяють вирішити завдання створення загальноміської інформаційної системи у вигляді об’єднаної комп’ютерної мережі:
 існуючі засоби телекомунікацій (глобальні комп’ютерні мережі, протоколи сімейства TCP/IP) дозволяють здійснювати інтеграцію інформаційних підсистем, що володіють високим ступенем гетерогенності;
 технологія відкритих систем, заснованих на загальнодоступних комп’ютерних мережах, дозволяє гарантувати відносну простоту масштабованості окремих додатків при зміні вимог користувачів;
 нові технології інформаційного доступу (електронна пошта, Web-технологія) дозволяють організувати інформаційну взаємодію широкого кола користувачів, що вирішують різні завдання і орієнтовані на різні програмні засоби;
 розроблені й широко застосовуються програмні засоби інтеграції даних, підтримувані різними СУБД, що полегшує завдання об’єднання окремих підсистем, створених в міських співтовариствах;
 зростаючі інформаційні потреби користувачів вимагають розширення підтримуваних типів даних (графіка, у т.ч. тривимірна, аудіо- та відеоінформація й ін.).
3. В Переяславі-Хмельницькому є організаційно-технічні передумови розвитку загальноміської комп’ютерної мережі:
 створене й розвивається сучасне транспортне телекомунікаційне середовище SkyNet придатне як для організації інформаційного обміну між міськими підприємствами й установами, так і для забезпечення доступу жителів до необхідної інформації;
 розвиток сучасного транспортного телекомунікаційного середовища ініціювало активний розвиток сучасних загальнодоступних інформаційних ресурсів мережі SkyNet (у мережі Інтернет їх також достатньо);
 місто має у своєму розпорядженні висококваліфікований персонал, що має досвід побудови складних розподілених інформаційних систем.
4. При розробці системного проекту розвитку ПХМКМ необхідно враховувати як позитивний, так і негативний досвід, накопичений у ході реалізації подібних проектів. Необхідно орієнтуватися на інтеграцію інформаційних ресурсів на основі стандартизованих протоколів й інтерфейсів. Єдине загальноміське інформаційне середовище повинне стати способом, методологією інтеграції розрізнених інформаційних ресурсів, здатної реалізувати доступ до всіх необхідних для підготовки прийняття управлінських рішень базам даних. При цьому для різних категорій користувачів необхідно використати різні способи інформаційної взаємодії в рамках ПХМКМ.