Оскільки дотепер не визначені обсяги і джерела фінансування, то розбивка процесу створення ПХМКМ на етапи та визначення техніко-економічних орієнтирів в Аванпроекті виконано виходячи з наступних підстав і припущень:
• Орієнтовної оцінки іманентних потреб (витрат) процесу створення ПХМКМ;
• Припущенні, що фінансування на її створення (у доларовому еквіваленті) будуть відповідати заявленим у проекті;
• Орієнтовна оцінка обсягів необхідних витрат виробляється в доларах США.

Етапи створення ПХМКМ:
I. Перший рік
Підготовчі роботи зі створення базової технічної телекомунікаційної інфрастуктури, початок робіт з формування загальноміських інформаційних і технологічних ресурсів
• Розробка Технічних Завдань на підсистеми й елементи ПХМКМ,
• Формування організаційних структур, що забезпечують створення, функціонування й розвиток ПХМКМ,
• Розробка технічного проекту внутрішньоміської телекомунікаційної мережі,
• Розробка технічного проекту цифрової мережі передачі даних Переяслав-Київ,
• Розробка пілотних варіантів загальноміських інформаційних ресурсів для потреб міських співтовариств, зокрема, створення першої черги міської довідкової системи по інноваційних, наукових і технічних ресурсах міста,
• Організація в ПХМКМ “дзеркал” основних наукових бібліотек України і комерційних інформаційних ресурсів,
• Створення електронного журналу мережі,
• Створення муніципальних інформаційно-аналітичних систем,
• Створення Інтернет-редакції колективного користування.

II. Другий рік.
Створення першої черги телекомунікаційної інфраструктури, розвиток робіт з формування загальноміських інформаційних і технологічних ресурсів
• Створення Рівня 1 - магістралі і резервних радіорелейних каналів,
• Створення Рівня 2 - локальних мереж для підключення вузів, шкіл, муніципальних підприємств,
• Підключення до внутрішньоміських магістральних каналів основних пріоритетних споживачів (інноваційні структури, мерія, вуз й ін.),
• Створення центра керування телекомунікаційною мережею і основними вузлами керування,
• Створення загальноміських інформаційно-довідкових Web сайтів,
• Створення системи електронного документообігу,
• Створення інформаційно-консультаційних Web сайтів,
• Розгортання робіт зі створення муніципальних інформаційно-аналітичних систем,
• Створення міського центру інформатизації,
• Створення технологічних ресурсів колективного користування для підтримки розробки ІР суб’єктами міських співтовариств.

III. Третій рік
Розвиток і експлуатація ПХМКМ
• Завершення створення Рівня 1 і більшої частини Рівня 2 внутріміські інтегральні телекомунікаційні мережі,
• Підключення до внутріміських магістральних каналів мініАТС і кінцевих користувачів,
• Завершення створення системи керування телекомунікаційною мережею.
• Підключення до різних інформаційних ресурсів, до федеральних центрів керування, до первинних провайдерів світової мережі Інтернет,
• Здача в досвідчену експлуатацію загальноміської інформаційної системи по патентному й авторському праву, загальноміського електронного бібліотечного каталогу,
• Подальший розвиток міської довідкової системи по інноваційним, науковим, технічним, комерційним і іншим ресурсам мережі,
• Завершення створення системи міських інформаційно-методичних, навчальних й експлуатаційних центрів нових комп’ютерних і телекомунікаційних технологій,
• Створення системи дистанційного навчання й підтримки кваліфікації фахівців науково-виробничого комплексу міста,
• Створення основних технологічних ресурсів для підтримки розробки ІР суб’єктами міських співтовариств.

IV. Четвертий рік.
Експериментальна експлуатація ПХМКМ і перехід до промислової експлуатації
• Завершення створення внутрішньоміської мережі,
• Перехід до промислової експлуатації телекомунікаційних й інформаційних ресурсів ПХМКМ,
• Нарощування загальноміських інформаційних і технологічних ресурсів,
• Науково-методична й навчальна підтримка створення власних інформаційних ресурсів суб’єктами всіх міських співтовариств.
• Завершення створення муніципальних інформаційно-аналітичних систем.
• Розвиток телекомунікаційного середовища мережі,
• Створення нових загальноміських інформаційно-довідкових ресурсів,
• Перехід до промислової експлуатації системи дистанційної підтримки кваліфікації фахівців науково-виробничого комплексу міста,
• Створення системи електронної комерції.

Оцінка обсягів витрат проведена по досить орієнтовних прикидках і відбиває скоріше порядок сум.

Орієнтовна розбивка фінансування створення ПХМКМ по етапах
(тис. гривень)

Найменування заходів 1 рік 2 рік 3 рік 4 рік Усього
1. Формування єдиного міського телекомунікаційного середовища ПХМКМ
• Внутрішньоміська мережа 500 500 500 500 2000
• Цифровий канал Інтернет 800 800 800 800 3200
• Радіоканал Інтернет 219 219 219 219 876
Разом по 1: 1519 1519 1519 1519 6076
2. Формування інформаційних і технологічних ресурсів ПХМКМ
• Інформаційні ресурси 400 800 600 400 2200
• Технологічні ресурси 400 900 800 400 2500
• Міський центр інформатизації 0 600 600 400 1600
Разом по 2: 800 2300 2000 1200 6300
Разом по рокам: 2319 3819 3519 3719 13376
ВСЬОГО 13376

5. Висновок

В Аванпроекті представлені попередні передпроектні проробки технічних і організаційних рішень по створенню Переяслав-Хмельницької Міської Комп’ютерної Мережі (ПХМКМ). На базі цих рішень можлива розробка Приватних Технічних Вимог до окремих систем і елементів ПХМКМ.
Сектор комп’ютерних і телекомунікаційних технологій є одним із самих динамічних у світовому господарстві, тому необхідно здійснювати постійну актуалізацію Аванпроекту, відслідковуючи розвиток інформаційних технологій.

Відповідно до проектних рішень Аванпроекту створюється некомерційна телекомунікаційна мережа і на її базі формуються загальноміські інформаційні й технологічні ресурси, які теж повинні перебувати в комунально-державній власності. Інтеграцію всіх телекомунікаційних, інформаційних і технологічних ресурсів міста в єдине інформаційне середовище пропонується здійснювати на основі цих телекомунікаційних, інформаційних і технологічних ресурсів.
Для керування комунально-державною власністю і координації технічної і організаційної взаємодії в рамках єдиного середовища ПХМКМ із ресурсами інших форм власності необхідно створити спеціалізоване некомерційне підприємство.
У даному Аванпроекті пропонується два організаційних варіанта такого підприємства.
Варіант 1.
Створити автономну некомерційну організацію (АНО) “Дирекція Переяслав-Хмельницької Комп’ютерної Міської Мережі”, засновниками якої повинна стати мерія та ISP UniSoft.
Варіант 2.
Мерія створює муніципальну некомерційну установу (МНУ) “Дирекція Переяслав-Хмельницької Комп’ютерної Міської Мережі”, у Координаційну Раду якої повинні ввійти представники ISP UniSoft.
Організаційна структура Дирекції в обох варіантах практично однакова.

Завдання Дирекції.
1. Група розвитку (координатори проектів):
• Постійна актуалізація Аванпроекту розвитку ПХМКМ;
• Формування на основі Аванпроекту Приватних Технічних Вимог на конкретні проекти по створенню або модернізації окремих частин (ресурсів) ПХМКМ (в обсязі наявних фінансів і відповідно до пріоритетів і етапів Аванпроекту);
• Супровід проекту в період його реалізації.
2. Група сертифікації й атестації:
• Атестацію інформаційних ресурсів на відповідність їхнім вимогам, пропонованим до ресурсів, що включають у складі ПХМКМ;
• Сертифікацію організацій-розроблювачів на право розробки інформаційних систем, сумісних з ПХМКМ, а також організацій, що надають технологічні послуги в рамках ПХМКМ.
3. Група експлуатації:
• Забезпечення ефективного й безвідмовного функціонування ресурсів ПХМКМ;
• Керування роботою елементів ПХМКМ, що перебувають у прямому управлінні Дирекції;
• Контроль за роботою некомерційних організацій, створених для експлуатації ресурсів ПХМКМ;
• Координація діяльності всіх вхідних в ПХМКМ телекомунікаційних, інформаційних і технологічних ресурсів різних форма власності й різного підпорядкування.
4. Координаційна Рада (Наглядацька Рада):
• Контроль за використанням ресурсів ПХМКМ в інтересах всіх міських співтовариств;
• Визначення стратегії й пріоритетів розвитку ПХМКМ.
5. Експертна Рада:
• Експертиза конкурсних проектів;
• Обговорення пропозицій по актуалізації Аванпроекту.

До складу Координаційної Ради (Наглядацької Ради) повинні входити представники мерії.
Можливі й інші схеми координації й керування ПХМКМ, але для успішного створення і функціонування ПХМКМ завдання, дані в абзаці “Завдання Дирекції”, повинні обов’язково вирішуватися.

В основу концепції безпеки інформації заставляються наступні основні вимоги:
• забезпечення захисту інформації на всіх етапах її нагромадження, обробки, зберігання і передачі по каналах зв’язку;
• забезпечення гарантованого захисту інформації в каналах зв’язку з обов’язковим застосуванням криптографічних методів (забезпечення конфіденційності інформації);
• забезпечення цілісності й дійсності інформації на всіх етапах її зберігання, обробки й передачі по каналах зв’язку (імітаційний захист);
• забезпечення аутентифікації сторін, що обмінюються інформацією (підтвердження дійсності відправника й одержувача інформації з використанням електронного цифрового підпису);
• забезпечення контролю доступу до інформаційних систем і баз даних; забезпечення захисту технічних засобів від витоку інформації по побічних каналах і від можливо впроваджених у них електронних пристроїв знімання інформації;
• забезпечення захисту програмних продуктів засобів обчислювальної техніки інформаційних систем від впровадження програмних “вірусів”.
Оскільки основним протоколом мережевої взаємодії в ПХМКМ прийнятий протокол ТСР/IP, рішення проблеми інформаційної безпеки ПХМКМ повинне розроблятися з урахуванням специфічних прийомів і методів, пов’язаних з даним мережевим протоколом.
Звичайно розрізняють два способи захисту:
• захист територіально розподіленої корпоративної мережі від проникнення ззовні;
• захист інформації усередині корпоративної мереж.
Даний поділ є досить умовним, незважаючи на те, що кожен із цих підходів може існувати окремо. Однак для підвищення рівня захисту найбільш доцільно використати їх разом: загальний захист мережі сполучати з додатковими заходами захисту окремих баз даних й web-серверів.
При побудові системи безпеки ПХМКМ необхідно адекватно враховувати вітчизняні вимоги й нормативи в області інформаційної безпеки.
Огляд технологій захисту інформації й інформаційної безпеки в IP-мережах, а також приклади практичної реалізації приводяться в додатку.

Для державних підприємств та організацій технічні і програмні рішення по захисту інформації повинні прийматися відповідно до державних законів, постановами і інструкціями відповідальних відомств. Для некомерційної телекомунікаційної мережі повинен здійснюватися захист від зовнішнього проникнення, у першу чергу, на шлюзах стикування із зовнішніми мережами і з комерційними мережами міста. Усередині мережі повинні застосовуватися децентралізовані системи захисту.
У комерційних телекомунікаційних мережах, що входять в SkyNet, повинні застосовуватися технічні рішення по захисту інформації сумісні з рішеннями некомерційної телекомунікаційної мережі.

Різновиду технологічних ресурсів (ТР) в ПХМКМ:
 Технологічні ресурси інформатизації колективного користування;
 Технологічна підтримка створення власних ІР в Інтернет;
 Створення індивідуальних ІР суб’єктів міських співтовариств (за замовленням суб’єктів);
 Технологічна підтримка створення систем і навчальних курсів дистанційного навчання.

При створенні індивідуальних інформаційних ресурсів суб’єктів міських співтовариств можливі різні підходи:
A. Самостійне створення та розміщення ІР на власній виробничо-технічній базі (самостійна розробка, власні WWW сервери),
B. Самостійне створення та розміщення ІР на орендованій (чужій) виробничо-технічній базі (самостійна розробка, оренда розміщення web сайтів на чужих WWW серверах),
C. Створення Web сайту шляхом замовлення в професійних розроблювачів і розміщення ІР на власній виробничо-технічній базі (замовлена розробка, власні WWW сервери),
D. Створення Web сайту шляхом замовлення в професійних розроблювачів і розміщення ІР на орендованій (чужій) виробничо-технічній базі (замовлена розробка, оренда розміщення web сайтів на чужих WWW серверах).
У трьох останніх випадках потрібна технологічна підтримка суб’єктів міських співтовариств при створенні власних інформаційних ресурсів і застосуванні інформаційних технологій. Для підтримки створення власних ІР підприємствами, що розвиваються, наукомісткого бізнесу, а також суб’єктами цивільного співтовариства потрібне створення технологічних ресурсів які знаходяться в державній власності. Для цих цілей планується створення міського центру інформатизації.
На базі центру створюються наступні ТР:
1. Інтернет-редакції колективного користування (для створення й супроводу ІР),
2. WWW центри колективного користування (для розміщення ІР),
3. Систему масового занесення в ЕОМ, оцифровки та перетворення в бази даних паперової документації,
4. Підтримка створення власних корпоративних мереж (консультації, розробка типових проектів, надання в тимчасове користування дорогого мережевого обладнання для налагодження й настроювання мережі),
5. Підтримка створення відео й аудіо матеріалів для розміщення на власних сайтах (виконання аудіо записів, фото й відео зйомок та введення їх в ЕОМ),
6. Підтримку створення навчальних курсів та інструментальних засобів для дистанційного навчання,
7. Підтримку створення та впровадження інформаційних технологій у діяльність некомерційних організацій, установ освіти й виховання.

Електронні ресурси ПХМКМ є основним елементом єдиного інформаційного середовища міста. Зміст інформаційних ресурсів (ІР), їхня доступність та актуальність є серйозним економічним фактором і важливим компонентом по переходу мережі до бездотаційного розвитку. Для розвитку ІР міста та підтримки їхнього створення призначаються загальноміські технологічні ресурси (ТР) інформатизації.
Інформаційні ресурси мережі включають:
1. Загальноміські інформаційні ресурси, доступні всім співтовариствам міста;
2. Загальні інформаційні ресурси співтовариства (науки й утворення, муніципальних систем, бізнесу, цивільні), зовнішній доступ до яких регулюється суб’єктами даного співтовариства;
3. Індивідуальні інформаційні ресурси суб’єктів міських співтовариств.
У рамках ПХМКМ планується створення загальноміських ресурсів, загальних ресурсів співтовариств науки і освіти, муніципальних систем, частково, ресурсів цивільного співтовариства та ресурсів бізнес співтовариства, у частині забезпечення розвитку наукомісткого бізнесу, шляхом надання стартових пільг. Індивідуальні ІР суб’єктів міста і ініціативно створювані ресурси співтовариств на добровільній основі інтегруються в єдиний інформаційний простір мережі. Для досягнення інтеграції ресурсів ПХМКМ повинна забезпечувати постачальникам інформації:
• надання уніфікованих інтерфейсів для включення інформаційних ресурсів користувачів до складу ПХМКМ;
• засоби і послуги з розробки нових та адаптації існуючих інформаційних ресурсів для включення до складу ПХМКМ;
• атестацію інформаційних ресурсів на предмет їхнього використання в складі ПХМКМ;
• сертифікацію організацій-розроблювачів на право розробки інформаційних систем, сумісних з ПХМКМ, а також організацій, що надають технологічні послуги в рамках ПХМКМ;
• економічні й нормативні механізми використання зовнішніх інформаційних ресурсів у складі ПХМКМ.

ІР можуть бути власної розробки або зовнішні, зовнішні ІР можуть перебувати на серверах ПХМКМ (дзеркала зовнішніх сайтів) або на віддалених серверах Інтернет.

Організаційною формою технологічної підтримки процесу інформатизації міста та створення ПХМКМ, повинне стати створення інформаційно-методичних і навчальних центрів нових комп’ютерних і телекомунікаційних технологій. Пропонується створити один міський центр інформатизації з залученням фахівців SkyNet.
4.3.2. Інформаційні ресурси.

Різновиди ІР в ПХМКМ:
 Інформаційно-довідкові і пошукові системи
 у тому числі, електронні бібліотечні системи;
 Електронні періодичні видання;
 Спеціальні бази даних (наукові, комерційні й ін.);
 Електронні візитки людей та організацій;
 Виставки, колекції, літературні і інші публікації, віртуальні музеї;
 Електронні магазини, біржі, банки;
 Навчальні системи;
 Аудіо (радіо) і відео (теле) мовлення;
 Інформаційно-аналітичні системи;
 Інші.

Також передбачається створити:
1. Автоматизовану систему інформаційної підтримки (АСІП) науково-технічного розвитку організацій і підприємств міста, що включає
• Високошвидкісний доступ фахівців наукових і навчальних організацій і підприємств міста до світових і вітчизняних ресурсів шляхом: (а) створення “дзеркал” зовнішніх ІР; (б) організації привілейованого пільгового доступу до зовнішніх Web сайтів, створення “дзеркал” яким неможливо;
• Високошвидкісний доступ фахівців наукових і навчальних організацій і підприємств місста до нормативно-довідкових ресурсів (стандартам і т.п.) і до патентної інформації;
• Забезпечення ефективної взаємодії наукових і навчальних організацій шляхом: (а) створення системи обміну інформацією для функціонування розподілених робочих груп, (б) створення першої черги єдиного міського каталогу бібліотечних ресурсів на базі наукових бібліотек і бібліотек міста.
2. Систему оперативного доступу світового та вітчизняного науково-технічного співтовариства до результатів робіт організацій і підприємств мірежі Переяслава, для чого
• створити електронний науково-технічний журнал Міської науково-технічної ради в мережі Інтернет з розділами, що відбивають тематику всіх міських науково-технічних напрямків;
• забезпечити високоефективний доступ до електронних баз даних організацій і підприємств міста;
• Створити загальнодоступну систему електронного маркетингу проектів, інноваційних розробок і технологій для малих підприємств в рамках формування ринкового механізму розвитку науково-технічної сфери м.Переяслав-Хмельницький.
3. Систему дистанційного колективного користування унікальним устаткуванням мережі для проведення дистанційних фізичних експериментів (на основі мережі Інтернет).
4. Загальноміські та індивідуальні інформаційно-довідкові Web сайти, що містять
• Електронну виставку наукомісткої продукції й технологій;
• Базу даних інноваційних й інвестиційних проектів;
• Новини
• міські новини;
• новини по конкретній тематиці (комп’ютери, культура, спорт, новини фірми - власника служби);
• новини міських періодичних видань;
• ІР освіти
• Сайти СПТУ та університету;
• Сайти середніх шкіл міста;
• списки посилань на web-сайти навчальних закладів;
• інформаційні служби для молоді;
• електронні довідники Вузів та інших навчальних закладів інших міст;
• архіви шкільних і студентських рефератів;
• розкладу:
• рух автобусів, поїздів та літаків;
• телефонні довідники;
• програми телебачення;
• ІР торгівлі:
• електронні довідники цін на різні товари;
• аналітичні огляди по торгівлі;
• прийом заявок на придбання товару;
• списки комерційних пропозицій фірм;
• електронні бюлетені по нерухомості;
• торгівля нерухомістю;
• торгові доми й компанії;
• ІР побутового обслуговування:
• довідки про фірми, що роблять побутові послуги;
• прийом заявок на різні види побутового обслуговування (на ремонт складної електропобутової й електронної техніки, на виконання ремонтних і будівельних робіт, ритуальні послуги, чищення, прання, догляд за дітьми й хворими й т.д.);
• інформацію про медицину:
• інформація про наявність ліків в аптеках;
• інформаційні служби медичних установ;
• медичні інформаційні системи;
• інформацію про туризм:
• інформаційні служби туристичних агентств;
• електронні путівники по місту;
• інформаційні служби мерії міста:
• структура муніципалітету, його служб і підприємств;
• посадові особи, розклади їхньої роботи, прийомні години;
• муніципальні законодавчі акти й т.п.
• працевлаштування й зайнятість:
• служби агентств зайнятості;
• окремі інформаційні служби по пошуку та пропозиції роботи;
• тематичні конференції на тему пошуку й пропозиції роботи;
• організації:
• спеціалізовані інформаційні служби різних фірм;
• громадські організації (політичні партії, фонди, комітети й ін.);
• інформаційні служби державних організацій;
• право:
• інформаційні служби юридичних консультаційних агентств;
• інформаційні системи нормативних і відомчих актів;
• служби охоронних агентств;
• спорт:
• інформація про команди і ігри;
• інформація про виробників і продавців спортивного інвентарю;
• інформація про спортивні заходи;
• культура:
• репертуар концертних залів, будинків культури, клубів міста та можливість замовлення місць;
• режим роботи музеїв й ін. культурних установ;
• електронні галереї картин і фотографій;
• клуби по інтересах (наприклад, клуб аматорів пива);
• економіка й фінанси:
• курси валют;
• рейтинг кредитоспроможності банків;
• інформаційні служби банків, бірж, фондів, фінансових компаній;
• економічні огляди інформаційно-аналітичних агентств;
• спеціалізовані економічні новини.
5. Система електронного документообігу в співтовариствах науки й муніципальних систем.
6. Дистанційні інформаційно-консультаційні системи
• По захисту права на інтелектуальну власність (авторське, патентне й ін.) і введенню інтелектуальної власності в господарський обіг;
• По бухгалтерському обліку й аудиту, у тому числі для малих підприємств;
• По інформаційних технологіях (комп’ютерним і телекомунікаційним).
7. Муніципальні інформаційно-аналітичні системи
• Архітектура;
• БТІ;
• Комітет з використанню земельних ресурсів;
• Охорона здоров’я та лікарняна каса;
• Культура;
• Соціальне забезпечення;
• “Біржа праці”;
• Міліція;
• ЗАГС;
• “Транспорт”;
• “Комунальне господарство”;
• “Екологія”;
• інші.
8. Системи дистанційного навчання та підтримки кваліфікації працюючих фахівців науково-виробничого комплексу міста.
9. Електронні ІР для бізнесу
• Доступ до електронних біржових систем;
• Система внутрішньоміських електронних платежів.
10. ІР Переяслав-Хмельницької Мережі
• Центральний Web сайт міста;
• Web сайти некомерційних організацій міста;
• Індивідуальні HTML сторінки городян.

Ціль: Забезпечення стійкого розвитку процесів інформатизації всіх міських співтовариств шляхом створення єдиного інформаційного середовища міста.

Завдання: 1) Створення в місті єдиного інтегрального цифрового телекомунікаційного середовища, на основі об’єднання й розвитку некомерційних і комерційних телекомунікаційних ресурсів з мережею SkyNet;
2) Забезпечення співтовариств міста єдиними загальноміськими інформаційними ресурсами (ІР);
3) Розвиток загальноміських технологічних ресурсів, необхідних для формування суб’єктами співтовариств міста власних ІР.

Структура Переяслав-Хмельницької Міської Комп’ютерної Мережі (ПХМКМ)

Ядром ПХМКМ є єдине телекомунікаційне середовище, що являє собою функціонально об’єднані телекомунікаційні мережі різних форм власності. Єдність середовища досягається організацією спеціальних мережевих шлюзів і використанням єдиних протоколів взаємодії в рамках технології відкритих систем. Телекомунікаційне середовище є єдиним для всіх міських співтовариств, його ресурси доступні всім суб’єктам співтовариств. Функціональні можливості середовища (пропускна спроможність, надавані послуги, способи підключення користувачів й ін.) повинні забезпечувати рішення перспективних завдань всіх співтовариств.
На базі єдиного телекомунікаційного середовища організується єдиний інформаційний простір міста, що включає:
• Загальноміські інформаційні та технологічні ресурси, доступні всім співтовариствам міста;
• Загальні інформаційні ресурси співтовариства, зовнішній доступ до яких регулюється суб’єктами даного співтовариства;
• Індивідуальні інформаційні ресурси суб’єктів міських співтовариств.

Участь будь-якого суб’єкта міста в ПХМКМ здійснюється на добровільній основі. Регулювання діяльності як вхідних, так і не вхідних в ПХМКМ суб’єктів міста здійснюється на основі муніципального й державного законодавств. Завданням регулювання є забезпечення єдності міського інформаційного простору в інтересах всіх суб’єктів міста.

4.2. Єдине телекомунікаційне середовище
4.2.1. Структура міських телекомунікаційних мереж
4.2.1.1. Огляд існуючого стану
Міська телекомунікаційна система складається з наступних функціональних компонентів:
1. Телефонної підсистеми;
2. Підсистеми передачі даних;
3. Підсистеми прийому (ретрансляції) і віщання телевізійних сигналів;
4. Мобільного телефонного зв’язку;
5. Підсистеми прийому (ретрансляції) і віщання радіо сигналів;

В місті зараз діють кілька операторів зв’язку:
• ВАТ “Укртелеком” - надання послуг місцевого зв’язку та передачі даних;
• ISP UniSoft - послуги передачі даних, мережа SkyNet;
• ISP Infocom - послуги передачі даних;
• ISP Lucky Net - послуги передачі даних;
• Представництво “Білайн”, “UMC”, “Київстар”, “Life” - мобільний зв’язок;
• Дві системи кабельного телебачення;
• Послуги радіомовлення та інші.
Відповідно до розробленої концепції, єдиний телекомунікаційний й інформаційний простір міста досягається зусиллями всіх діючих операторів зв’язку.

Існуюча інфраструктура на фізичному рівні в місті, в основному, представлена кабельним господарством на основі міді, що перебуває у власності ВАТ « Укртелеком».
Мідні телефонні кабелі
Лінійні спорудження міської телефонної мережі складаються з абонентських і магістральних ліній. Для скорочення витрат на будівництво лінійних споруджень побудовано два будинки під автоматичні телефонні станції.
Включення абонентів у телефонну станцію здійснюється через розподільні коробки й розподільні шафи.
При цьому від телефонної станції в різних напрямках відходять великі по ємності кабелі, які, розгалужуючись на більш дрібні, заходять у розподільні шафи. Ці кабелі разом зі стосовним до них лінійним устаткуванням становлять так звану магістральну мережу.
Від розподільних шаф відходять менші по ємності кабелі (50100 пар), які, розгалужуючись, підходять до розподільним коробкам ємністю 10×2. Дані кабелі і стосовне до них лінійне встаткування становлять розподільну мережу. Від розподільних коробок до телефонних апаратів абонентів прокладаються однопарні кабелі, що становлять абонентську проводку.
Магістральні кабелі зв’язку, як правило, перебувають на балансі ВАТ «Укртелеком».
Розподільча мережа в будинках, як правило, входила до кошторису споруджуваного будинку, і після передачі будинків у комунальну власність належить відповідно комунальному господарству.
Крім того, у ряду підприємств міста збереглися на їхньому балансі магістральні кабелі різної ємності, які кінчаються, в основному, у кросах ВАТ «Укртелеком». Однак їхнє використання незалежно від ВАТ «Укртелеком» утрудняється тим, що загальноприйнятого порядку замовлення підприємствами власниками кабелів на проведення кросування між кабелями немає.
У місті є деякий запас вільної ємності в магістральних кабелях ВАТ «Укртелеком» і у магістральних кабелях зв’язку, що належать підприємствам міста.
Частина кабелів перебувають у незадовільному стані.

Оптоволоконний кабель зв’язку
Застосування оптоволоконного кабелю зв’язку забезпечує високу пропускну здатність, мале загасання, малу масу й габарити, високу перешкодозахищеність при побудові міських телекомунікацій. Останні розробки в області високошвидкісних телекомунікацій пов’язані з використанням оптоволоконного кабелю зв’язку.
В Переяславі оптоволоконних міських ліній зв’язку немає.
Радіоканали зв’язку
Використання радіоканалів для організації зв’язку усередині міста викликається наступними причинами:
1. Потребами (в основному бізнес співтовариства) у мобільному зв’язку;
2. Необхідністю створення незалежних каналів передачі даних у альтернативних ВАТ «Укртелеком» провайдерів (операторів), через високі ціни ВАТ «Укртелеком» на магістральні виділені ємності передачі даних;
3. Необхідність надавати послуги передачі даних у місцях, де комунікаційна інфраструктура відсутня.
Організація радіоканалів передачі даних найбільш дешева з погляду капітальних витрат, однак її якість нижче.
У цей час в Переяславі-Хмельницькому використається:
• Мобільний зв’язок (GSM, CDMA);
• Мережі передачі даних RadioEthernet (ISP UniSoft для зв’язку з ISP Lucky Net);
Мережа SkyNet
Мережа SkyNet побудована на основі технології Ethernet за допомогою протоколу передачі даних TCP/IP.
Технологія Ethernet на основі мідних магістральних кабелів потребує менше коштів для будівництва та супровіду ніж мережі на оптоволоконному кабелі при тих самих характеристиках.

4.2.1.2. Побудови телекомунікаційної структури ПХМКМ

Основне завдання розвитку телекомунікаційних мереж міста - створення єдиного телекомунікаційного середовища шляхом об’єднання функціональних компонентів в інтегральну систему й об’єднання мереж різних операторів через систему шлюзів.
При проектуванні телекомунікаційної системи, що відповідає вимогам інформатизації міста, необхідно враховувати швидку зміну прикладного програмного забезпечення з постійним збільшенням навантаження на канали передачі даних у порівнянні із трафіком телефонії.

ПХМКМ, як мережу передачі даних, передбачається будувати по ієрархічному принципу:
рівень 1 - високошвидкісна магістраль;
рівень 2 - локальні мережі та мініАТС;
рівень 3 - житловий будинок, кінцевий користувач (end user).

Ієрархічна структура ПХМКМ

Вимоги до характеристик кожного рівня ПХМКМ визначаються потребами співтовариства, на обслуговування якого спрямований конкретний сегмент даного рівня.
Рівень 1 - магістраль.
Вимоги до пропускної здатності магістральних каналів ПХМКМ формуються всіма співтовариствами міста. Завдання забезпечення доступу до сучасних суперкомп’ютерних обчислювальних потужностей (у Києві, Харкові), створення мережних систем дистанційного навчання, телемедицини зажадають найближчим часом швидкостей передачі даних не менш 10 Мбіт/с, а згодом до 100 Мбіт/с1 Гбіт/с. Ці можливості можуть бути реалізовані тільки на оптоволоконних каналах та мідних магістралях Ethernet.
Магістральні канали передачі даних ПХМКМ включають два сегменти:
1. Внутрішньоміські комунікації,
2. Комунікації підключення до зовнішніх телекомунікаційних мереж (Києва, України, СНД, світовим).
Рівень 2 - локальні мережі і АТС.
Створення телекомунікаційних ресурсів цього рівня буде здійснюватися суб’єктами міських співтовариств. Завдання ПХМКМ - визначити технічні й організаційні умови підключення до Рівня 1 і взаємодії в процесі експлуатації.
Рівень 3 - кінцевий користувач (end user).
Необхідні швидкості передачі даних коливаються від 9,6 Кбит/с до 1 Гбит/с, залежно від завдань кінцевого користувача. Кінцева мета на даному рівні - підвести кожному кінцевому користувачеві повноцінний канал мережі SkyNet пропускною спроможністю 100Мбіт/с, що дасть можливіть використовувати всі можливості мережі (міські ресурси, телефон, Інтернет й ін.).
4.2.2. Мережа науки, освіти та муніципальних систем

Створення в рамках ПХМКМ окремої некомерційної муніціпально-державної телекомунікаційної мережі обумовлено наступними факторами:
1) Співтовариства науки і освіти та співтовариство муніципальних систем у розвитку телекомунікаційного середовища міста відіграють провідну роль. Наукове співтовариство є мабуть основним в місті. Його представляють в першу чергу університет з викладацьким колективом та студентством, та працівники культури та музеїв. Співтовариство науки та освіти пред’являє найвищі вимоги до технічних і функціональних характеристик телекомунікаційного середовища. Від цього середовища потрібно:
 Висока пропускна здатність (100 Мбит/с-1 Гбит/с),
 Розвинені функціональні можливості, у тому числі, такі як передача зображень у реальному часі (теленаради, телеконференції, телемедицина, дистанційне навчання),
 Висока ступінь захисту інформації й інформаційної безпеки, що відповідає державним вимогам,
 Забезпечення активного високошвидкісного обміну інформацією із зовнішніми системами й абонентами (Інтернет).
2) Вартість телекомунікаційних ресурсів, що вимагаються цим співтовариствам, у комерційних операторів зв’язку висока.
3) Державний і муніципальний бюджети в стані фінансувати свої підприємства на вкрай низькому рівні, що створює більші проблеми навіть із оплатою поточних телекомунікаційних витрат. Для рішення всіх завдань необхідно різко збільшити телекомунікаційні можливості співтовариств.
4) Одне з найважливіших завдань переходу мережі до стійкого бездотаційного розвитку - створення парку науково-комерційних підприємств для введення результатів наукових досліджень у комерційний оборот. Однак на початкових етапах розвитку рівень прибутковості таких підприємств не може забезпечити оплати телекомунікаційних ресурсів, що вимагаються, по комерційних тарифах.
5) Розвиток ефективних ринкових відносин у місті тісно пов’язаний з розвитком демократичних механізмів керування. Найважливішим компонентом демократії є цивільне співтовариство, якому для успішного функціонування також потрібно мати доступ до телекомунікаційних ресурсів по пільгових тарифах.
Аналіз наведених факторів визначив рішення створити некомерційну комунально-державну телекомунікаційну мережу. Незважаючи на те, що капітальні вкладення в створення такої мережі досить високі, але експлуатаційні витрати, з огляду на їхній неприбутковий характер, будуть істотно знижені в порівнянні з орендою комерційних ресурсів. Некомерційний характер мережі й те, що вона буде комунально-державною власністю, дозволить регулювати її тарифи, у першу чергу, в інтересах завдань розвитку міста, а не в комерційних інтересах. Роботи зі створення такої мережі в м.Переяслав-Хмельницький вже початі: в місті створено комерційну частину такої мережі - SkyNet.
В усім світі одержали широке поширення некомерційні мережі для цілей науки, освіти і культури, зараз завершується етап їхнього об’єднання в єдину загальносвітову інформаційну структуру. Базою для створення й розвитку таких інтегрованих структур служать академічні (університетські), національні й міжнаціональні мережі, що використають, зокрема, TCP/IP протоколи, а також проблемно-орієнтовані прикладні IP-мережі стосовні, як правило, до класу глобальних мереж.
У зв’язку із цим, а також з обліком уже виконаних робіт, представляється необхідним створення некомерційної комунально-державної телекомунікаційної мережі у вигляді IP-мережі.
Така мережа може бути ядром ПХМКМ, навколо якого інтегруються комерційні мережі міста
Для забезпечення сучасної якості передачі даних, створюється високошвидкісна магістраль мережі та використовуються вже побудовані мережі SkyNet.
Прокладка магістрального кабелю здійснюється з обліком:
1. Максимального охоплення будинків, що підключають, при можливо мінімальній будівельній довжині кабелю.
2. Забезпечення резервування й високої надійності мережі.

Стратегія адміністрування мережі повинна бути спрямована на забезпечення:
• максимально стійкого доступу до ресурсів міжнародної комп’ютерної мережі Інтернет;
• забезпечення можливості приєднання нових вузлів всіх рівнів на основі ієрархічної структури;
• ефективної маршрутизації, моніторингу й керування мережею.
Таким вимогам буде задовольняти організація ПХМКМ у вигляді окремої автономної системи з IP адресацією, побудованої на основі безперервного адресного простору. Це дозволяє використати кілька незалежних каналів взаємодії з іншими регіональними, міжнародними й спеціалізованими мережами.
Питання телефонії в ПХМКМ повинні зважуватися на основі надання єдиного транспортного середовища для об’єднання операторів зв’язку й мініАТС.
Інтеграція різних видів послуг у рамках ПХМКМ може виробляється як на фізичному рівні, так і на більше високих рівнях взаємодії систем.

Порядок створення некомерційної телекомунікаційної мережі
1) Технічне проектування інженерної структури мережі до рівня кожного вузла:
• складання плану місцевості з існуючими й проектованими будинками, електромережею, дорогами й іншими елементами;
• фіксація на плані наземних, підземних або надземних кабельних уведень у будинки;
• установлення дійсного й передбачуваного місцезнаходження основного комутатора з урахуванням уведення кабелів місцевого телефонного оператора або радіо інтерфейсів;
• нанесення на план магістралей і точок підключення до них відгалужень у колодязях;
• нанесення ліній, що з’єднують окремі будинки з магістралями, - так званих відгалужень;
• визначення на плані кабельного господарства, тобто кожного існуючого й планованого типу кабельної проводки з позначенням колодязів обслуговування, трубопроводів, траншів, повітряних ліній;
• створення переліку вимог, пропонованих до перетину мідних провідників і загасанню сигналу в кабелі, облік відстаней між колодязями, будинками й іншими макроелементами мережі;
• обговорення всього проекту разом із замовником і із владою всіх рівнів;
• рішення організаційних питань створення й розміщення вузлів мережі підписання договорів про спільну діяльність;
2) Виконання робіт із прокладки кабелю;
3) Закупівля й розміщення комунікаційного устаткування і додаткового комп’ютерного встаткування в приміщеннях вузлів ПХМКМ;
4) Настроювання устаткування і підключення до центрального вузла,
5) Підключення абонентів (кінцевих користувачів).

Вибір мережних технологій
При виборі мережної технології мережі необхідно врахувати:
• накопичений досвід по реалізації проекту SkyNet і світового досвіду по проектуванню й реалізації міських (кампусних) телекомунікаційних мереж;
• можливості подальшого розвитку обраної технології;
• масштабованість мережі;
• співвідношення ціни й функціональних можливостей мережі;
• витрати на експлуатацію системи в цілому.
У додатку наведений огляд можливостей мережних технологій, які могли б бути використані при побудові ПХМКМ як з обліком уже існуючої інфраструктури, так і при необхідності побудові фізичного рівня мережі на оптоволоконних лініях і радіолініях передачі даних.
Остаточний вибір варіанта мережної технології або комбінації технологій передбачається провести серед сучасних технологій для магістралі: АТМ, GigabitEthernet, FastEthernet, SDH, на рівнях 2 й 3 варто також розглядати при проектуванні технології сімейства xDSL.
Рішення в області інформаційного забезпечення цивільного співтовариства (телебачення, високошвидкісний доступ в Інтернет, міську комп’ютерну мережу) повинні бути в області рішень, що відповідають стандартам HFC й FTTB/FTTC (визначаючих побудову абонентської мережі по мідному й оптоволоконному кабелю зв’язку) поряд з підключенням по оптоволоконному кабелю до вузла магістралі.
Наявність високошвидкісної міської магістралі, що зв’язує опорні вузли рівня 2, до яких приєднуються опорні вузли рівня 3 по кабельних з’єднаннях, дозволяє на базі сучасних технологій забезпечити транспортне середовище для багатьох додатків (телебачення, передачі даних, телефонії) з характеристиками високої якості сервісу.
Створення міської інфраструктури на основі прокладки ліній зв’язку забезпечує наступність мережних технологій в умовах сучасної технічної революції в мережних технологіях.
Масштабованість мережі забезпечується як зміною технологій, так і можливістю створення резерву по оптичних волокнах усередині міських оптоволоконних кабелів.

Некомерційна мережа включає наступні компоненти:
1. Внутрішньоміська цифрова телекомунікаційна мережа
1.1. Рівень 1 - внутрішньоміська магістральна мережа (до 20 км довжиною, 100-1000 Мбіт/с),
1.2. Рівень 1 - внутрішньоміська радіорелейна мережа (РРС) для незалежного резервування найбільш важливих і навантажених ділянок (10-20 Мбіт/с),
1.3. Рівень 2 - локальні лінії зв’язку для підключення до вузлів магістральної мережі вузів, інноваційних центрів, шкіл, бібліотек, установ і підприємств міста, комунальних підприємств, медичних установ й ін. (більше 20 км по місту, 10-1000 Мбіт/с),
1.4. Рівень 3 - системи підключення житлових будинків і кінцевих користувачів до цифрової інтегральної телекомунікаційної мережі (10-1000 Мбіт/с);
1.5. Система керування цифровою інтегральною телекомунікаційною мережею (центр керування й локальних вузлів);
2. Цифрову мережу передачі даних Переяслав-Київ, що вирішує завдання підключення міста до різних зовнішніх інформаційних ресурсів, до первинних провайдерів телекомунікаційних послуг. Для підвищення надійності як резервний канал Переяслав-Київ варто використати радіорелейну лінію зв’язку створену в рамках мережі SkyNet (пропускна здатність радіорелейного зв’язку з Киевом до 2 Мбіт/с);

Основним інформаційно-програмним середовищем ПХМКМ повинні бути мережні ресурси, засновані на протоколах TCP/IP (WWW, E-mail, FTP, Usenet й ін.), на базі яких створюється мережа Інтранет міста і організується стикування з міжнародною мережею Інтернет.

3.4. Перспективні завдання цивільного співтовариства
Генеральне завдання розвитку інформатизації в співтоваристві * створення мережі, для інформаційної підтримки розвитку цивільного суспільства, забезпечення права громадян і НКО на вільний доступ до інформації, активації участі цивільного співтовариства в обговоренні та рішенні загальноміських проблем, а також більш повного використання потенціалу співтовариства для цілей соціально-економічного розвитку міста.
Завдання:
1. Формування консорціуму міських організацій для створення й супроводу інформаційної структури мережі SkyNet;
2. Створення телекомунікаційного центра у міській мережі SkyNet, а також вузлів публічного доступу для забезпечення можливості пільгового доступу НКО й городян;
3. Створення інформаційно-методичного центра для надання сприяння суб’єктам цивільного співтовариства в створенні й розміщенні інформаційних ресурсів (ІР);
4. Створення учбово-консультаційного центра (центрів) для навчання користувачів мережі;
5. Створення ІР некомерційних організацій і городян Переяслава-Хмельницького в мережі SkyNet-Інтернет;
6. Створення на базі консорціуму міських організацій структури для ефективного координування діяльності всіх компонентів мережі;
7. Організація дискусійних сторінок в Інтернет з питань розвитку цивільного співтовариства;
8. Налагодження ефективної взаємодії з муніципальними цивільними співтовариствами України та закордонних країн.
У найближчі рік-два реально реалізувати завдання 1, 2, 3, 5. Інші завдання необхідно реалізувати в подальшому.

2.2. Співтовариство муніципальних систем
Співтовариство включає муніципалітет, муніципальні підприємства, установи освіти і виховання, установи охорони здоров’я, правоохоронні органи, відділення державних структур у м.Переяслав-Хмельницький й ін.
За рівнем інформатизації суб’єкти співтовариства перебувають на середньому рівні в місті. У більшості підприємств із застосуванням ЕОМ вирішуються завдання бухгалтерського обліку й діловодства. Найбільш просунутими в інформатизації основних завдань підприємства є установи державних структур (податкова інспекція, пенсійний фонд, фонд зайнятості й ін.) і окремі муніципальні підприємства.
Програмне забезпечення на 95% неліцензійне.
Забезпечення телекомунікаційними ресурсами співтовариства муніципальних систем перебуває на вкрай низькому рівні. До мережі SkyNet не підключено жодного суб’єкта співтовариства, майже всі використають ресурси інших провайдерів (за комерційними розцінками).
Одним з найважливіших компонентів співтовариства є установи освіти і виховання. Саме в них заставляються знання, уміння й навички використання сучасних інформаційних технологій майбутніми фахівцями міста. Однак сучасний стан інформатизації в школах і дошкільних установах міста не відповідає завданням розвитку: сучасні ПЕОМ хоч і є майже в усіх школах міста, та на жаль не використовуються повною мірою в освітніх процесах, в деяких випадках при навчанні інформатики використаються застарілі моделі ЕОМ, які не дають можливість вивчати сучасні інформаційні технології. Зокрема, сучасні технології Інтернет й електронна пошта в школах не викладаються.

2.3. Бізнес співтовариство
У мерії зареєстровано досить велика кількість суб’єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб та приватних підприємців.
Підприємці використають комп’ютери, в основному, для рішення завдань бухгалтерського обліку та навчання своїх дітей.
Все співтовариство активно діючих комерційних підприємств із погляду інформатизації можна розбити на три групи:
• 5% підприємств - відносно високий рівень інформатизації (банки, окремі магазини, комп’ютерні фірми та ін.) У цих підприємствах інформатизація і автоматизація виробничого процесу та процесу керування підприємством становлять від 20% до 70% завдань, однак у більшості випадків носить фрагментарний, несистемний характер, у цілому ряді підприємств базується на застарілій технічній і програмній базі (наприклад, у деяких банках). Інформаційні потоки в системах автоматизації носять, в основному, внутрішній характер, електронні інформаційні ресурси для зовнішнього використання практично відсутні (всього близько 10 комерційних підприємств міста мають Web сайти в мережі Інтернет).
• 45% підприємств - початковий рівень інформатизації (комп’ютеризовані, в основному, завдання бухгалтерського обліку, діловодства і є окремі інформаційно-довідкові бази даних).
• 50% підприємств бізнес співтовариства не використають для вирішення своїх завдань комп’ютерні технології.
Комп’ютерний парк у бізнес співтоваристві найбільш сучасний, більшість становлять ПЕОМ класу Pentium ІІІ та Pentium IV. Телекомунікаційні ресурси надаються співтовариству комерційними провайдерами. Майже всі підприємства першої групи підключені до мережі SkyNet, та також велика кількість з другої.

2.4. Цивільне співтовариство
Головна мета інформатизації цивільного співтовариства міста - забезпечення можливості приватним особам (жителям міста й гостям) і некомерційним організаціям (НКО) одержати доступ до всіх ресурсів електронних систем інформатизації вдома та в громадських місцях.
Із чотирьох співтовариств: науки й освіти, муніципальних систем, бізнес співтовариство й цивільне співтовариство, останнє є найбільш нерозвиненим з погляду використання сучасних комп’ютерних і телекомунікаційних технологій та в той же час має високий потенціал для розвитку в цьому напрямку.
В Аванпроекті цивільне співтовариство розглядається як система, що складається з наступних компонентів:
1. Некомерційних організацій, що становлять ядро співтовариства,
2. Населення міста (резерв для росту й розвитку НКО),
3. Виборних посадових осіб і державних службовців (у рамках завдань взаємодії із НКО й населенням міста).
Третім компонентом цивільне співтовариство пересікається зі співтовариством муніципальних систем.
На сьогодні в місті існує більше 100 НКО. Слід зазначити, що в міській адміністрації реєструються лише ті НКО, які погодять своє розташування, інакше кажучи, має постійна адреса в місті.
Завдання, розв’язувані цивільним співтовариством із застосуванням інформаційних технологій:
1) Створення умов для спілкування та взаємодії членів організацій;
2) Пошук необхідної інформації;
3) Захист прав громадян;
4) Просвітницька робота;
5) Навчання;
6) Краєзнавча й розшукова робота;
7) Спорт, туризм, відпочинок;
Розробка матеріалів;
9) Інше:
• розвиток системи соціального партнерства в суспільстві,
• вдосконалювання системи місцевого самоврядування,
• ініціювання й супровід інноваційних проектів,
• організація семінарів і конференцій із проблем розвитку міста,
• дизайн і реклама, випуск газет, проведення виставок,
• розвиток міжнародного співробітництва міста,
• охорона пам’ятників історії та культури,
• практична природоохоронна діяльність.
Для більшості НКО й городян застосування інформаційних технологій у повсякденній діяльності для рішення їхніх завдань поки є скоріше бажанням, чим реальністю, хоча окремі організації вже успішно застосовують ці технології.
Недостатня технічна оснащеність - одне з головних перешкод для використання інформаційних технологій цивільним співтовариством. Оцінні дані показують, що на сьогодні комп’ютерною технікою володіють близько 20% городян.
Телекомунікаційні ресурси доступні цивільному співтовариству є серйозною перешкодою для розвитку інформатизації:
• доступ у мережу Інтернет населення одержує від комерційних провайдерів через dial-up і виділені з’єднання, а також через мережу SkyNet та dial-up від UniSoft,
• телефонний зв’язок навіть зараз ще не є доступним кожному, досить велика кількість громадян використовує замість стаціонарного мобільний телефон, через нестачу технічної можливості.

2.5. Висновки
1. Проведений аналіз виявив наступні найбільш істотні фактори, що стримують розвиток інформатизації:
 відсутність загального комплексного проекту розвитку міського інформаційного середовища, який би визначив технічну політику в створенні єдиної інформаційної інфраструктури міста;
 недостатні темпи та відсутність системного підходу до інформаційної інтеграції міських співтовариств у єдину, загальнодоступну для них інфраструктуру;
 збереження тенденцій до дезінтеграції та впровадження відособлених, принципово несумісних інформаційних систем в окремих структурах, підприємствах й установах;
 низькі темпи впровадження сучасних телекомунікаційних технологій для рішення оперативних питань і інформаційної взаємодії в процесі прийняття управлінських рішень;
 відсутність загальнодоступних для всіх жителів міста інформаційних ресурсів і послуг, які мали б гарантировано високу якість інформації;
 відсутність дешевих механізмів доступу до широкого спектру інформаційних ресурсів, створених в Інтернет, для співтовариств науки та освіти, муніципальних та цивільних систем.
2. Разом з тим, результати дослідження сучасних технологій створення регіональних інформаційних систем переконливо показують, що в наявності ряд об’єктивних технологічних факторів, що дозволяють вирішити завдання створення загальноміської інформаційної системи у вигляді об’єднаної комп’ютерної мережі:
 існуючі засоби телекомунікацій (глобальні комп’ютерні мережі, протоколи сімейства TCP/IP) дозволяють здійснювати інтеграцію інформаційних підсистем, що володіють високим ступенем гетерогенності;
 технологія відкритих систем, заснованих на загальнодоступних комп’ютерних мережах, дозволяє гарантувати відносну простоту масштабованості окремих додатків при зміні вимог користувачів;
 нові технології інформаційного доступу (електронна пошта, Web-технологія) дозволяють організувати інформаційну взаємодію широкого кола користувачів, що вирішують різні завдання і орієнтовані на різні програмні засоби;
 розроблені й широко застосовуються програмні засоби інтеграції даних, підтримувані різними СУБД, що полегшує завдання об’єднання окремих підсистем, створених в міських співтовариствах;
 зростаючі інформаційні потреби користувачів вимагають розширення підтримуваних типів даних (графіка, у т.ч. тривимірна, аудіо- та відеоінформація й ін.).
3. В Переяславі-Хмельницькому є організаційно-технічні передумови розвитку загальноміської комп’ютерної мережі:
 створене й розвивається сучасне транспортне телекомунікаційне середовище SkyNet придатне як для організації інформаційного обміну між міськими підприємствами й установами, так і для забезпечення доступу жителів до необхідної інформації;
 розвиток сучасного транспортного телекомунікаційного середовища ініціювало активний розвиток сучасних загальнодоступних інформаційних ресурсів мережі SkyNet (у мережі Інтернет їх також достатньо);
 місто має у своєму розпорядженні висококваліфікований персонал, що має досвід побудови складних розподілених інформаційних систем.
4. При розробці системного проекту розвитку ПХМКМ необхідно враховувати як позитивний, так і негативний досвід, накопичений у ході реалізації подібних проектів. Необхідно орієнтуватися на інтеграцію інформаційних ресурсів на основі стандартизованих протоколів й інтерфейсів. Єдине загальноміське інформаційне середовище повинне стати способом, методологією інтеграції розрізнених інформаційних ресурсів, здатної реалізувати доступ до всіх необхідних для підготовки прийняття управлінських рішень базам даних. При цьому для різних категорій користувачів необхідно використати різні способи інформаційної взаємодії в рамках ПХМКМ.

Для покращення науково-технічного та інформаційного рівня міста комерційна організація (Інтернет-провайдер Юнісофт) підготувала дану Програму створення міської комп’ютерної мережі.
У рамках цієї Програми передбачено для інформаційного забезпечення розвитку Переяслава-Хмельницького створення єдиного інформаційного середовища міста та підключення його до загальноукраїнського і світового інформаційного простору.
Як показує досвід закордонних країн, впровадження інформаційних технологій приводить до підвищення ефективності виробництва, розподілу та споживання товарів і послуг, як на державному рівні, так і на рівні муніципального співтовариства. У розвинених країнах питома вага інформаційного сектора визначає ступінь ефективності економіки в цілому.
Для економіки міста важко переоцінити значення інформаційних технологій у справі досягнення високих економічних і соціальних результатів і придбання статусу повноправного партнера у світовій економічній системі. Підприємства та організації міста являють собою сукупність різних, частково пересічних, інфраструктурних комплексів, які мають власні завдання в області інформатизації своєї діяльності. Відповідно ми можемо виділити наступні міські співтовариства:
• Наукове співтовариство (Переяслав-Хмельницький педагогічний університет ім.Сковороди, бібліотеки, СПТУ);
• Співтовариство муніципальних систем (муніципалітет, його підлеглі та супутні організації, міські відділення державних структур);
• Бізнес співтовариство (комерційні структури міста);
• Цивільне співтовариство (некомерційні організації та жителі міста).
Для формування сучасного технологічного середовища інформаційного забезпечення завдань розвитку міста необхідно створити та з’єднати в єдиний керований організм усі компоненти інформаційного простору Переяслава-Хмельницького:
• інформаційні ресурси;
• інформаційно-телек