Advertising

Рубрики

Advertising

Друзья

Поиск

Перспективні завдання інформатизації міських співтовариств. Пріоритети реалізації

3. Перспективні завдання інформатизації міських співтовариств. Пріоритети реалізації
3.1. Завдання наукового співтовариства
Генеральним завданням розвитку інформатизації в співтоваристві науки та освіти є створення системи інформаційно-технологічного забезпечення розвитку науково-виробничих і навчальних завдань співтовариства.
Завдання:
1. Забезпечення науково-технічною інформацією: реферативна, патентна інформація, електронні каталоги бібліотек, повнотекстові системи періодики, повнотекстові системи нормативної документації та ін.;
2. Публікація результатів досліджень і розробок;
3. Створення некомерційної телекомунікаційної системи (цифровий телефонний зв’язок, електронна пошта, Інтернет та ін.);
4. Забезпечення доступу до сучасних суперкомп’ютерних обчислювальних потужностей (у Києві, Харкові);
5. Забезпечення наукомісткого бізнесу загальноміськими інформаційними ресурсами:
• електронний маркетинг,
• інтелектуальна власність у господарському обороті,
• консультаційна підтримка нових інформаційних технологій,
• консультаційна підтримка бухгалтерського обліку,
• юридичні правові консультаційні системи та інформаційні бази;
6. Створення некомерційних загальноміських технологічних ресурсів інформатизації для колективного користування: Web редакція, системи масової оцифровки паперових носіїв (книг, звітів), цифрові фото й відео зйомки, розробка спеціалізованого програмного забезпечення;
7. Внутрішньоміський електронний документообіг;
8. Мережні системи дистанційного навчання й підтримки кваліфікації без відриву від роботи.
Найбільш реально в найближчі 1-2 року реалізувати завдання 1, 2, 5, 7. Інші завдання необхідно реалізувати в подальшому.
3.2. Співтовариство муніципальних систем
Генеральне завдання розвитку інформатизації в співтоваристві  створення єдиної муніципальної інформаційно-довідкової системи в мережі Інтранет м.Переяслав-Хмельницький
Завдання:
1. Розробка й створення багатоцільового кадастру м.Переяслав-Хмельницький на базі геоінформаційних систем.
2. Створення системи інформаційної підтримки діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування на базі багатоцільового кадастру м. Переяслав-Хмельницький.
3. Автоматизація внутрішньоміського документообігу;
4. Оперативний обмін інформацією з віддаленими абонентами;
5. Організація теледоступу до баз даних (керівних документів муніципального та державного рівня, навчальної інформації і т.д.);
6. Муніципальна електронна довідкова служба;
7. Міська електронна біржа праці;
8. Створення системи некомерційної телефонізації державних установ, некомерційних структур та населення.
Найбільше реально в найближчі 1-2 року реалізувати завдання 3, 4, 5, 6. Інші завдання необхідно реалізувати в подальшому.
3.3. Завдання бізнес співтовариства
Генеральне завдання розвитку інформатизації в співтоваристві  створення системи електронної комерції, що розширює ринки збуту, у першу чергу, наукомісткої продукції.
Завдання:
1. Створення електронної системи інформаційного забезпечення бізнесу
• доступ до комерційних ресурсів Інтернет,
• послуги електронного маркетингу і аналізу ринку;
2. Електронна реклама та цільове поширення комерційної інформації в Інтернет (Extranet, Push-технології);
3. Теледоступ до банківських і біржових систем, ринках цінних паперів і т.д.;
4. Електронні системи торгівлі (у мережі Інтранет-Інтернет):
• електронні торговельні каталоги й виставки,
• замовлення товарів електронним способом,
• електронні платіжні системи;
5. Консультаційна підтримка в Інтранет:
• бухгалтерський облік та аудит малого бізнесу,
• законодавство, юридичні питання і арбітраж,
6. Створення довідкових геоінформаційних систем в Інтернет.
У найближчі рік-два реально реалізувати завдання 1, 2, 5. Інші завдання необхідно реалізувати в подальшому.

3.4. Перспективні завдання цивільного співтовариства
Генеральне завдання розвитку інформатизації в співтоваристві * створення мережі, для інформаційної підтримки розвитку цивільного суспільства, забезпечення права громадян і НКО на вільний доступ до інформації, активації участі цивільного співтовариства в обговоренні та рішенні загальноміських проблем, а також більш повного використання потенціалу співтовариства для цілей соціально-економічного розвитку міста.
Завдання:
1. Формування консорціуму міських організацій для створення й супроводу інформаційної структури мережі SkyNet;
2. Створення телекомунікаційного центра у міській мережі SkyNet, а також вузлів публічного доступу для забезпечення можливості пільгового доступу НКО й городян;
3. Створення інформаційно-методичного центра для надання сприяння суб’єктам цивільного співтовариства в створенні й розміщенні інформаційних ресурсів (ІР);
4. Створення учбово-консультаційного центра (центрів) для навчання користувачів мережі;
5. Створення ІР некомерційних організацій і городян Переяслава-Хмельницького в мережі SkyNet-Інтернет;
6. Створення на базі консорціуму міських організацій структури для ефективного координування діяльності всіх компонентів мережі;
7. Організація дискусійних сторінок в Інтернет з питань розвитку цивільного співтовариства;
8. Налагодження ефективної взаємодії з муніципальними цивільними співтовариствами України та закордонних країн.
У найближчі рік-два реально реалізувати завдання 1, 2, 3, 5. Інші завдання необхідно реалізувати в подальшому.

Інформатизація міста Аналіз існуючого стану інформатизації міських співтовариств.

2. Аналіз існуючого стану інформатизації міських співтовариств.
2.1. Наукове співтовариство
Інформаційні технології в даному співтоваристві використаються, в основному, в
• Наукових дослідженнях (забезпечення дослідників науково-технічною інформацією, моделювання об’єктів і процесів, зберігання й обробка результатів експериментальних і теоретичних досліджень й ін.);
• Автоматизації проектування й технологічної підготовки виробництва;
• Керуванні підприємством (бухгалтерський облік, фінансовий аналіз, ділова переписка по E-mail, забезпечення юридичною й економічною інформацією);
• Навчанні фахівців.
Рівень оснащення комп’ютерною технікою (середній, парк сучасних ЕОМ (в основному, ПЕОМ Pentium) коливається в межах 10-30%, але росте досить упевненими темпами. Рішення завдань потребуючих більших обчислювальних потужностей (суперкомп’ютерів) у місті не має можливостей. Програмне забезпечення (ПО), використовуване співтовариством, в основному становлять операційні системи, офісні пакети, графічні пакети, інструментальні засоби (антивіруси, менеджмент дисків і т.д.), бухгалтерські програми (усе разом до 90%), інше ( спеціалізоване ПО для наукових досліджень й обробки даних. Практично все ПО, за рідкісним винятком, неліцензійне.
Розвиток телекомунікаційних ресурсів, зокрема, підключення до Інтернет, за останні роки проходив дуже повільними темпами.
Одним з найгостріших питань для співтовариства є забезпечення телефонним зв’язком. У цьому питанні існує цілий вузол проблем:
1. На сьогоднішній день парк внутрішніх телефонних станцій підприємств співтовариства в місті представлений міні-АТС з невеликою кількістю номерів.
2. Загальновизнаним міським (місцевим) оператором зв’язку є ВАТ „Укртелеком” (історично воно є природною монополією в місті на цьому сегменті ринку), всі відомчі АТС підключені до Укртелекому. Незважаючи на те, що підприємства державного бюджету розплачуються за послуги зв’язку з Укртелекомом по спеціальному зниженому тарифу, це фінансове навантаження для них все одно високе. Безумовно, існування таких тарифів у комерційної організації міра тимчасова і вони будуть приводиться до звичайного комерційного рівня;
Область застосування інформаційних технологій (ІТ) у співтоваристві  окремі наукові, виробничі, управлінські завдання. У жодній з організацій науки й вищого утворення не існує єдиного комплексного підходу до інформатизації, не реалізована повноцінна система використання ІТ у виробничій (наукової, навчальної) і управлінській сфері.

2.2. Співтовариство муніципальних систем
Співтовариство включає муніципалітет, муніципальні підприємства, установи освіти і виховання, установи охорони здоров’я, правоохоронні органи, відділення державних структур у м.Переяслав-Хмельницький й ін.
За рівнем інформатизації суб’єкти співтовариства перебувають на середньому рівні в місті. У більшості підприємств із застосуванням ЕОМ вирішуються завдання бухгалтерського обліку й діловодства. Найбільш просунутими в інформатизації основних завдань підприємства є установи державних структур (податкова інспекція, пенсійний фонд, фонд зайнятості й ін.) і окремі муніципальні підприємства.
Програмне забезпечення на 95% неліцензійне.
Забезпечення телекомунікаційними ресурсами співтовариства муніципальних систем перебуває на вкрай низькому рівні. До мережі SkyNet не підключено жодного суб’єкта співтовариства, майже всі використають ресурси інших провайдерів (за комерційними розцінками).
Одним з найважливіших компонентів співтовариства є установи освіти і виховання. Саме в них заставляються знання, уміння й навички використання сучасних інформаційних технологій майбутніми фахівцями міста. Однак сучасний стан інформатизації в школах і дошкільних установах міста не відповідає завданням розвитку: сучасні ПЕОМ хоч і є майже в усіх школах міста, та на жаль не використовуються повною мірою в освітніх процесах, в деяких випадках при навчанні інформатики використаються застарілі моделі ЕОМ, які не дають можливість вивчати сучасні інформаційні технології. Зокрема, сучасні технології Інтернет й електронна пошта в школах не викладаються.

2.3. Бізнес співтовариство
У мерії зареєстровано досить велика кількість суб’єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб та приватних підприємців.
Підприємці використають комп’ютери, в основному, для рішення завдань бухгалтерського обліку та навчання своїх дітей.
Все співтовариство активно діючих комерційних підприємств із погляду інформатизації можна розбити на три групи:
• 5% підприємств - відносно високий рівень інформатизації (банки, окремі магазини, комп’ютерні фірми та ін.) У цих підприємствах інформатизація і автоматизація виробничого процесу та процесу керування підприємством становлять від 20% до 70% завдань, однак у більшості випадків носить фрагментарний, несистемний характер, у цілому ряді підприємств базується на застарілій технічній і програмній базі (наприклад, у деяких банках). Інформаційні потоки в системах автоматизації носять, в основному, внутрішній характер, електронні інформаційні ресурси для зовнішнього використання практично відсутні (всього близько 10 комерційних підприємств міста мають Web сайти в мережі Інтернет).
• 45% підприємств - початковий рівень інформатизації (комп’ютеризовані, в основному, завдання бухгалтерського обліку, діловодства і є окремі інформаційно-довідкові бази даних).
• 50% підприємств бізнес співтовариства не використають для вирішення своїх завдань комп’ютерні технології.
Комп’ютерний парк у бізнес співтоваристві найбільш сучасний, більшість становлять ПЕОМ класу Pentium ІІІ та Pentium IV. Телекомунікаційні ресурси надаються співтовариству комерційними провайдерами. Майже всі підприємства першої групи підключені до мережі SkyNet, та також велика кількість з другої.

2.4. Цивільне співтовариство
Головна мета інформатизації цивільного співтовариства міста - забезпечення можливості приватним особам (жителям міста й гостям) і некомерційним організаціям (НКО) одержати доступ до всіх ресурсів електронних систем інформатизації вдома та в громадських місцях.
Із чотирьох співтовариств: науки й освіти, муніципальних систем, бізнес співтовариство й цивільне співтовариство, останнє є найбільш нерозвиненим з погляду використання сучасних комп’ютерних і телекомунікаційних технологій та в той же час має високий потенціал для розвитку в цьому напрямку.
В Аванпроекті цивільне співтовариство розглядається як система, що складається з наступних компонентів:
1. Некомерційних організацій, що становлять ядро співтовариства,
2. Населення міста (резерв для росту й розвитку НКО),
3. Виборних посадових осіб і державних службовців (у рамках завдань взаємодії із НКО й населенням міста).
Третім компонентом цивільне співтовариство пересікається зі співтовариством муніципальних систем.
На сьогодні в місті існує більше 100 НКО. Слід зазначити, що в міській адміністрації реєструються лише ті НКО, які погодять своє розташування, інакше кажучи, має постійна адреса в місті.
Завдання, розв’язувані цивільним співтовариством із застосуванням інформаційних технологій:
1) Створення умов для спілкування та взаємодії членів організацій;
2) Пошук необхідної інформації;
3) Захист прав громадян;
4) Просвітницька робота;
5) Навчання;
6) Краєзнавча й розшукова робота;
7) Спорт, туризм, відпочинок;
8) Розробка матеріалів;
9) Інше:
• розвиток системи соціального партнерства в суспільстві,
• вдосконалювання системи місцевого самоврядування,
• ініціювання й супровід інноваційних проектів,
• організація семінарів і конференцій із проблем розвитку міста,
• дизайн і реклама, випуск газет, проведення виставок,
• розвиток міжнародного співробітництва міста,
• охорона пам’ятників історії та культури,
• практична природоохоронна діяльність.
Для більшості НКО й городян застосування інформаційних технологій у повсякденній діяльності для рішення їхніх завдань поки є скоріше бажанням, чим реальністю, хоча окремі організації вже успішно застосовують ці технології.
Недостатня технічна оснащеність - одне з головних перешкод для використання інформаційних технологій цивільним співтовариством. Оцінні дані показують, що на сьогодні комп’ютерною технікою володіють близько 20% городян.
Телекомунікаційні ресурси доступні цивільному співтовариству є серйозною перешкодою для розвитку інформатизації:
• доступ у мережу Інтернет населення одержує від комерційних провайдерів через dial-up і виділені з’єднання, а також через мережу SkyNet та dial-up від UniSoft,
• телефонний зв’язок навіть зараз ще не є доступним кожному, досить велика кількість громадян використовує замість стаціонарного мобільний телефон, через нестачу технічної можливості.

2.5. Висновки
1. Проведений аналіз виявив наступні найбільш істотні фактори, що стримують розвиток інформатизації:
 відсутність загального комплексного проекту розвитку міського інформаційного середовища, який би визначив технічну політику в створенні єдиної інформаційної інфраструктури міста;
 недостатні темпи та відсутність системного підходу до інформаційної інтеграції міських співтовариств у єдину, загальнодоступну для них інфраструктуру;
 збереження тенденцій до дезінтеграції та впровадження відособлених, принципово несумісних інформаційних систем в окремих структурах, підприємствах й установах;
 низькі темпи впровадження сучасних телекомунікаційних технологій для рішення оперативних питань і інформаційної взаємодії в процесі прийняття управлінських рішень;
 відсутність загальнодоступних для всіх жителів міста інформаційних ресурсів і послуг, які мали б гарантировано високу якість інформації;
 відсутність дешевих механізмів доступу до широкого спектру інформаційних ресурсів, створених в Інтернет, для співтовариств науки та освіти, муніципальних та цивільних систем.
2. Разом з тим, результати дослідження сучасних технологій створення регіональних інформаційних систем переконливо показують, що в наявності ряд об’єктивних технологічних факторів, що дозволяють вирішити завдання створення загальноміської інформаційної системи у вигляді об’єднаної комп’ютерної мережі:
 існуючі засоби телекомунікацій (глобальні комп’ютерні мережі, протоколи сімейства TCP/IP) дозволяють здійснювати інтеграцію інформаційних підсистем, що володіють високим ступенем гетерогенності;
 технологія відкритих систем, заснованих на загальнодоступних комп’ютерних мережах, дозволяє гарантувати відносну простоту масштабованості окремих додатків при зміні вимог користувачів;
 нові технології інформаційного доступу (електронна пошта, Web-технологія) дозволяють організувати інформаційну взаємодію широкого кола користувачів, що вирішують різні завдання і орієнтовані на різні програмні засоби;
 розроблені й широко застосовуються програмні засоби інтеграції даних, підтримувані різними СУБД, що полегшує завдання об’єднання окремих підсистем, створених в міських співтовариствах;
 зростаючі інформаційні потреби користувачів вимагають розширення підтримуваних типів даних (графіка, у т.ч. тривимірна, аудіо- та відеоінформація й ін.).
3. В Переяславі-Хмельницькому є організаційно-технічні передумови розвитку загальноміської комп’ютерної мережі:
 створене й розвивається сучасне транспортне телекомунікаційне середовище SkyNet придатне як для організації інформаційного обміну між міськими підприємствами й установами, так і для забезпечення доступу жителів до необхідної інформації;
 розвиток сучасного транспортного телекомунікаційного середовища ініціювало активний розвиток сучасних загальнодоступних інформаційних ресурсів мережі SkyNet (у мережі Інтернет їх також достатньо);
 місто має у своєму розпорядженні висококваліфікований персонал, що має досвід побудови складних розподілених інформаційних систем.
4. При розробці системного проекту розвитку ПХМКМ необхідно враховувати як позитивний, так і негативний досвід, накопичений у ході реалізації подібних проектів. Необхідно орієнтуватися на інтеграцію інформаційних ресурсів на основі стандартизованих протоколів й інтерфейсів. Єдине загальноміське інформаційне середовище повинне стати способом, методологією інтеграції розрізнених інформаційних ресурсів, здатної реалізувати доступ до всіх необхідних для підготовки прийняття управлінських рішень базам даних. При цьому для різних категорій користувачів необхідно використати різні способи інформаційної взаємодії в рамках ПХМКМ.

Інформатизація міста Вступ

1. Вступ

Для покращення науково-технічного та інформаційного рівня міста комерційна організація (Інтернет-провайдер Юнісофт) підготувала дану Програму створення міської комп’ютерної мережі.
У рамках цієї Програми передбачено для інформаційного забезпечення розвитку Переяслава-Хмельницького створення єдиного інформаційного середовища міста та підключення його до загальноукраїнського і світового інформаційного простору.
Як показує досвід закордонних країн, впровадження інформаційних технологій приводить до підвищення ефективності виробництва, розподілу та споживання товарів і послуг, як на державному рівні, так і на рівні муніципального співтовариства. У розвинених країнах питома вага інформаційного сектора визначає ступінь ефективності економіки в цілому.
Для економіки міста важко переоцінити значення інформаційних технологій у справі досягнення високих економічних і соціальних результатів і придбання статусу повноправного партнера у світовій економічній системі. Підприємства та організації міста являють собою сукупність різних, частково пересічних, інфраструктурних комплексів, які мають власні завдання в області інформатизації своєї діяльності. Відповідно ми можемо виділити наступні міські співтовариства:
• Наукове співтовариство (Переяслав-Хмельницький педагогічний університет ім.Сковороди, бібліотеки, СПТУ);
• Співтовариство муніципальних систем (муніципалітет, його підлеглі та супутні організації, міські відділення державних структур);
• Бізнес співтовариство (комерційні структури міста);
• Цивільне співтовариство (некомерційні організації та жителі міста).
Для формування сучасного технологічного середовища інформаційного забезпечення завдань розвитку міста необхідно створити та з’єднати в єдиний керований організм усі компоненти інформаційного простору Переяслава-Хмельницького:
• інформаційні ресурси;
• інформаційно-телекомунікаційну інфраструктуру (як цифрові, так і аналогові канали й послуги),
• інформаційні, комп’ютерні та телекомунікаційні технології;
• організаційні структури, що забезпечують створення, функціонування й розвиток міської інформаційної інфраструктури;
• системи забезпечення інформаційної безпеки й захисту інформації;
• науковий і виробничий потенціал всіх форм власності в області комп’ютерних і телекомунікаційних технологій;
• інтерфейси інформаційного середовища міста з єдиним інформаційним простором України та світового співтовариства;
• систему підготовки та підтримки кваліфікації фахівців в області інформаційних, комп’ютерних і телекомунікаційних технологій.
Переяслав-Хмельницька Міська Комп’ютерна Мережа(ПХМКМ є організаційно-технічним втіленням єдиного інформаційного середовища міста.
Аванпроект ПХМКМ дає відповіді на питання:
• які технічні рішення необхідно реалізувати для створення й розвитку ПХМКМ.
• як організувати роботу зі створення й розвитку ПХМКМ.
Елементи ПХМКМ включають як загальноміські телекомунікаційні й інформаційні ресурси, так і внутрішні (індивідуальні) ресурси підприємств, організацій і громадян. Предметом Аванпроекту є технічні й організаційні рішення для створення загальноміських ресурсів, що забезпечують рішення загальних завдань міських співтовариств і завдань міста в цілому. Кінцевою метою є створення єдиного інформаційного простору міста.
Участь підприємств, організацій і громадян своїми внутрішніми ресурсами в ПХМКМ є сугубо добровільним і регулюванню підлягає тільки в 2-х випадках:
1) При включенні суб’єкта в єдиний інформаційний і телекомунікаційний простір міста,
2) При наявності у суб’єкта ресурсів, які мають загальноміський характер.
У першому випадку регулювання здійснюється для найбільш ефективного включення суб’єкта в єдиний інформаційний простір міста. У другому - для організації обов’язкового взаємного доступу до ресурсів великих телекомунікаційних та інформаційних провайдерів, а також до баз даних державних установ, якщо це не суперечитиме законодавству України.
Регулювання повинне носити добровільний характер, предметом регулювання повинні бути правила й засоби доступу зовнішніх користувачів до ресурсів підприємства та доступу користувачів даного підприємства до єдиного загальноміського інформаційного простору.
В Аванпроекті представлені пропозиції по комплексному системному розвитку інформатизації всіх міських співтовариств (науки й вищого утворення, муніципальних систем, бізнес співтовариства й цивільного співтовариства). Пріоритетними напрямками розвитку ПХМКМ є інформаційно-технологічне забезпечення: (а) розвитку наукомісткого бізнесу, у тому числі, інноваційної, конверсійної й інвестиційної діяльності; (б) реформування науково-виробничого комплексу міста.

Інформатизація міста

АВАНПРОЕКТ
Переяслав-Хмельницької
Міської Комп’ютерної Мережі
(ПХМКМ)

2006 р.

СПИСОК ВИКОНАВЦІВ

Відповідальний виконавець:

ЗМІСТ

1. Вступ 4
2. Аналіз існуючого стану інформатизації міських співтовариств. 6
2.1. Наукове співтовариство 6
2.2. Співтовариство муніципальних систем 6
2.3. Бізнес співтовариство 7
2.4. Цивільне співтовариство 7
2.5. Висновки 8
3. Перспективні завдання інформатизації міських співтовариств. Пріоритети реалізації 10
3.1. Завдання наукового співтовариства 10
3.2. Співтовариство муніципальних систем 10
3.3. Завдання бізнес співтовариства 11
3.4. Перспективні завдання цивільного співтовариства 11
4. Проектні рішення по створенню та розвитку ПХМКМ 12
4.1. Мета і завдання ПХМКМ. Структура. Принципи організації. 12
4.2. Єдине телекомунікаційне середовище 13
4.2.1. Структура міських телекомунікаційних мереж 13
4.2.1.1. Огляд існуючого стану 13
4.2.1.2. Побудови телекомунікаційної структури ПХМКМ 14
4.2.2. Мережа науки, освіти та муніципальних систем 15
4.3. Загальноміські інформаційні й технологічні ресурси 19
4.3.1. Загальні положення 19
4.3.2. Інформаційні ресурси. 19
4.3.3. Технологічні ресурси. 22
4.4. Проектні рішення по інформаційній безпеці та захисту інформації 23
4.5. Система координації і керування ПХМКМ 24
4.6. Етапи й техніко-економічні орієнтири створення ПХМКМ 26
5. Висновок 28

Договір Автопакет

Договір “Автопакет” №

м. “21” вересня 2005 р.

Відкрите акціонерне товариство комерційний банк, (надалі за текстом - “Банк”), в особі в. о. начальника, що діє на підставі Довіреності, з однієї сторони та,
Громадянка України (надалі за текстом - “Позичальник”), паспорт серії виданий Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві, , яка мешкає у Київській області, та
Громадянин (надалі за текстом - “Поручитель”), паспорт серії який мешкає у Київській області, , з іншої сторони (надалі за текстом разом - “Сторони”), уклали цей договір (надалі за текстом -“Договір”) про наступне:

ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ
“Зобов’язання” -
зобов’язання Позичальника по цьому Договору, що полягають у поверненні фактично одержаної суми Кредиту/коштів в рамках Кредитної лінії, сплаті відсотків за користування Кредитом /коштами Кредитної лінії, інших обов’язкових платежів, передбачених цим Договором, та штрафних санкцій. Під “Зобов’язанням” слід розуміти як всі зобов’язання Позичальника, так і їх окрему частину.
“Кредит/Кредитна лінія”, “Кредит/кошти в рамках Кредитної лінії” - визначені терміни застосовуються в тексті Договору в значенні: Кредит та Кредитна лінія; Кредит чи Кредитна лінія, в залежності від фактичних обставин. Якщо в силу того чи іншого положення Договору сторона наділяється певними правами, то термін застосовується наступним чином: Кредит та Кредитна лінія
“Строк” - будь-який строк, визначений в Договорі.
“Предмет застави”,
“Автотранспортний засіб”
- автомобіль, DAEWOO LANOS, марки - TF69Y426 легковий седан, рік випуску – 2005, зеленого кольору, заводський номер кузова, реєстраційний №, зареєстрований РЕВ 1-го МРВ УДАІ ГУ МВС України 20.09.2005 року, який належить на підставі свідоцтва про реєстрацію, виданого тим же МРВ “20” вересня 2005 р.

“Право застави” - безумовне та безспірне право Банка у випадку невиконання забезпеченого заставою Зобов’язання або його частини одержати задоволення своїх вимог з вартості Предмета застави переважно перед іншими кредиторами Позичальника.
“Договір страхування” - Договір добровільного страхування наземного транспорту №1, укладений між Позичальником та ВАТ НАСК „Оранта”

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ
Кредит:
1.1. Банк надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти (надалі по тексту - “Кредит”) у сумі 89980,61 (вісім тисяч дев’ятсот дев’яносто вісім доларів, 61 цент) доларів США в порядку і на умовах, визначених цим Договором.
1.1.2. Ціль Кредиту:
 на придбання Автотранспортного засобу;
1.1.3. Плата за користування Кредитом:
1.1.3.1. Відсотки за користування Кредитом розраховуються Банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 11,9% відсотків на рік. Нарахування відсотків за користування Кредитом здійснюється за фактичну кількість днів у періоді (28-29-30-31/360) на залишок заборгованості. При розрахунку відсотків враховується день надання та не враховується день погашення Кредиту.
1.1.4. Строк, на який Позичальнику надано Кредит:
Банк надає Позичальнику Кредит з терміном погашення до 20 вересня 2010 р.
Кредитна лінія:
1.2.1. Банк відкриває Позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності відновлювальну траншеву кредитну лінію (надалі – “Кредитна лінія») з лімітом 1409,71 (одна тисяча чотириста дев’ять доларів сімдесят один цент), доларів США в порядку і на умовах, визначених цим Договором.
1.2.1.2. Видача коштів в рамках ліміту Кредитної лінії за даним Договором здійснюється окремими траншами.
1.2.1.3. Сума кожного траншу, обмовляється цільовим використанням коштів в рамках ліміту Кредитної лінії і повинна відповідати п. 1.2.1. цього Договору.
1.2.1.4. Кожний окремий транш надається Позичальнику строком на 12 місяців. Позичальник отримує наступний транш лише за умови, що він не має заборгованості за Кредитною лінією чи розмір такої заборгованості та розмір наступного траншу не перевищує ліміт Кредитної лінії, розмір якого вказаний у п. 1.2.1. цього Договору. Вибірка траншів припиняється за один рік (12 місяців) до дати, визначеної у п. 1.2.4. цього Договору.
1.2.2. Ціль надання Кредитної лінії: витрати страхувальника (Позичальника) на страхові платежі згідно Договору (ів) страхування.
1.2.2.1. Підписанням цього Договору Позичальник доручає Банку здійснювати оплату страхових платежів по Договору страхування за рахунок коштів, отриманих в рамках Кредитної лінії згідно Заяви на оплату страхових платежів. Якщо валютою Кредитної лінії є іноземна валюта, то Банк списує кошти в іноземній валюті у розмірі, достатньому для сплати страхових платежів на користь страховика після обміну цих коштів по курсу Національного банку України на день платежу в національну валюту України.
1.2.2.2. Позичальник має право змінити (зменшити) розмір суми сплати страхових платежів, якщо між Позичальником та Страховиком буде досягнута відповідна домовленість. В таких випадках Позичальник звертається до Банку з новою Заявою на оплату страхових платежів.
1.2.3. Плата за користування коштами в рамках ліміту Кредитної лінії:
1.2.3.1. Відсотки за користування коштами в рамках ліміту Кредитної лінії розраховуються Банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 1,69 % відсотків на місяць. Нарахування відсотків за користування коштами в рамках Кредитної лінії здійснюється за фактичну кількість днів у періоді (28-29-30-31/36___) на залишок заборгованості. При розрахунку відсотків враховується день надання та не враховується день погашення Кредитної лінії.
1.2.4. Строк, на який Позичальнику надано Кредитну лінію:
Банк надає Позичальнику Кредитну лінію з терміном погашення до 20 вересня 2010р.

2. ПОРЯДОК НАДАННЯ КРЕДИТУ ТА КРЕДИТНОЇ ЛІНІЇ, СПЛАТА ЗАБОРГОВАНОСТІ
2.1. Надання Кредиту та коштів в рамках ліміту Кредитної лінії проводиться шляхом:
 перерахуванням коштів, за реквізитами, вказаними Позичальником письмово.
2.1.1. Моментом (днем) надання Кредиту/коштів в рамках ліміту Кредитної лінії вважається день утворення заборгованості на позичкових рахунках,:
2.2. Виконання Зобов’язань по поверненню коштів, отриманих в рамках Кредиту/Кредитної лінії та сплата передбачених цим Договором платежів:
2.2.1. Позичальник повертає Кредит та сплачує Банку передбачені п.1.1.3.1. цього Договору відсотки безготівковим перерахуванням або внесенням готівкових коштів на поточний рахунок №000000 у порядку передбаченому п.2.2.3. цього Договору, шляхом сплати суми мінімально необхідного платежу, розмір якого складає 298,37 (двісті дев’яносто вісім доларів, 37 центів) доларів США.
2.2.2. Позичальник повертає кошти, отримані в рамках Кредитної лінії, та сплачує Банку передбачені п. 1.2.3.1. цього Договору відсотки безготівковим перерахуванням або внесенням готівкових коштів на рахунок №78153345, у порядку передбаченому п.2.2.3. цього Договору, шляхом сплати суми мінімально необхідного платежу, розмір якої складає в доларах США:
Строк кожного окремого траншу Розмір мінімально необхідного платежу
21.09.2007-20.09.2008 52,05
21.03.2008-20.03.2009 37,73
21.03.2009-20.03.2010 33,98
2.2.3. Позичальник вносить чергові мінімальні платежі по Кредиту/Кредитній лінії, визначені у п.п. 2.2.1., 2.2.2. цього Договору, щомісячно до 18 числа поточного місяця , а Банк здійснює списання с поточного рахунку на рахунок погашення заборгованості до 20 числа поточного місяця. У випадку, коли Позичальник до 18 числа поточного місяця не вніс (повністю або частково) суми мінімально необхідних платежів, внаслідок чого станом на 20 число поточного місяця не була погашена поточна заборгованість Позичальника, Банк, починаючи з 21 числа поточного місяця, застосовує до Позичальника штрафні санкції, передбачені цим Договором. Якщо 18-е число є небанківським днем, то платіж необхідно внести в останній банківський день, який передує цій даті.
2.2.4. Якщо протягом дії цього Договору Позичальник несвоєчасно та/чи неповністю вніс черговий мінімально платіж(і) та/чи інші платежі, то Банк приймає виконання Позичальником своїх Зобов’язань по Договору в наступному порядку:
- прострочені відсотки за користуванням Кредитною лінією;
- прострочені відсотки за користування Кредитом;
- відсотки за користування Кредитною лінією;
- відсотки за користування Кредитом;
- пені та штрафи;
- прострочена сума Кредитної лінії;
- прострочена сума Кредиту;
- сума Кредитної лінії;
- сума Кредиту.
2.2.6. З метою виконання умови, передбаченої п. 2.2.4. цього Договору, Банк, при наявності несвоєчасного та/чи не в повному об’ємі виконання Позичальником своїх Зобов’язань щодо сплати мінімально необхідного платежу та/чи інших платежів, передбачених цим Договором, самостійно розподіляє грошові кошти, згідно черговості, передбаченої п. 2.2.4. цього Договору, або іншої черговості, встановленої на розсуд Банку.

3. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗОБОВЯЗАНЬ
3.1. Застава:
3.1.1. В якості забезпечення виконання Позичальником Зобов’язань щодо погашення Кредиту/Кредитної лінії, сплати відсотків та інших платежів, передбачених цим Договором, можливих штрафних санкцій, Позичальник передає в заставу Автотранспортний засіб, що набувається Позичальником по договору купівлі-продажу автотранспортного засобу № 3686/09 від 14.09.2007 року, укладеного між Позичальником та ЗАТ „Запорізький автомобілебудівний завод”, в особі директора Філіалу “Автоцентр на Столичному”
3.1.2. За домовленістю Сторін вартість Автотранспортного засобу складає 56843,00 (п’ятдесят шість тисяч вісімсот сорок три) гривень, що в еквіваленті при перерахуванні на долари США по офіційному курсу НБУ на день прийняття Автотранспортного засобу у заставу складає 11256,00 (одинадцять тисяч двісті п’ятдесят шість).
3.1.3. Позичальник гарантує, що Автотранспортний засіб, який є Предметом застави за цим Договором, не є предметом застави за іншими зобов’язаннями, нікому не переданий у найом, оренду чи на підставі будь-якої іншої угоди, не підлягає вилученню і вільний від будь-яких зобов’язань, крім тих, що передбачені цим Договором.
3.1.4. На термін дії цього Договору Позичальник не має права, без згоди Банку, розпоряджатися будь-яким чином Предметом застави в цілому або окремим майном, що входить до його складу, а саме: відчужувати у будь-який спосіб (продавати, дарувати, обмінювати), знищувати, передавати у володіння i користування (оренду, лізинг) третім особам, використовувати Предмет застави в процесі підприємницької (офіційно зареєстрованої чи фактичної) діяльності (в таксі тощо), а також укладати відносно Предмету застави або його частини будь-які інші угоди.
3.1.5. При порушенні Позичальником умов цього Договору щодо Строків виконання Зобов’язання у Банку виникає право на задоволення вимог, забезпечених заставою, за рахунок Предмета застави.
3.1.6. Звернення стягнення на Предмет застави здійснюється згідно з чинним законодавством.
3.1.7. У випадку прострочення Позичальником виконання Зобов’язання (в тому числі і в частині) та звернення стягнення Банком на Предмет застави, Позичальник має право виконати Зобов’язання повністю (незалежно від наявності простроченої заборгованості) до моменту реалізації Предмету застави. В такому випадку Автотранспортний засіб перестає бути обтяжений заставою, а Банк припиняє процедуру звернення стягнення. Якщо Позичальник не виконує достроково Зобов’язання повністю, Банк має право отримати задоволення за рахунок Предмета застави своїх вимог щодо дострокового виконання Зобов’язань, в тому числі тієї частини Зобов’язання, Строк виконання якої ще не настав.
3.2. Порука:
3.2.1. Згідно з цим Договором Поручитель безвідзивно та безспірно зобов’язується відповідати перед Банком за належне виконання Позичальником взятих на себе Зобов’язань, що витікають з цього Договору.
3.2.2. Поручитель відповідає перед Банком у тому ж об’ємі, що і Позичальник.
Позичальник і Поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право Банка вимагати виконання Зобов’язань, вказаних у цьому Договорі, повністю (чи у будь-якій його частині) як від Позичальника та Поручителя разом, так і від кожного окремо.
3.2.3. Відповідальність Поручителя виникає як у випадку невиконання Позичальником будь-якої частини Зобов’язань, так і при невиконанні Позичальником Зобов’язань в цілому.
3.2.4. Поручитель відповідає перед Банком за виконання Зобов’язань у повному об’ємі всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами.
3.2.5. Банк набуває право вимагати від Поручителя виконання Зобов’язання, що витікає із цього Договору, при умові, якщо в установлений Договором Строк виконання Позичальником Зобов’язання в цілому чи в будь-якій його частині, вони не будуть виконанні, а також при умові обов’язкового направлення Поручителю повідомлення з вимогою виконати Зобов’язання Позичальника в цілому (або в тій чи іншій його частині).
3.2.6. Поручитель зобов’язаний виконати взяті на себе зобов’язання по цьому Договору не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання повідомлення від Банку.
3.2.7. У повідомленні повинно бути визначено розмір невиконаних Позичальником Зобов’язань, а також розрахунок суми штрафних санкцій, що необхідно сплатити.
3.2.8. Повідомлення, що направляється Банком Поручителю, повинно бути здійснено у письмовій формі і буде вважатись поданим належним чином, якщо воно надіслано рекомендованим чи цінним листом (за адресою, що вказана у Договорі) чи надано особисто Поручителю.
3.2.9. Поручитель зобов’язаний своєчасно сповістити Банк про зміну своєї адреси. У випадку ненадання інформації щодо зміни адреси, вказаної у цьому Договорі, направлення на таку адресу повідомлення Банком буде вважатися зробленим належним чином.
3.2.10. Зобов’язання буде вважатися виконаним належним чином з моменту зарахування на рахунок Банку грошової суми, вказаної у повідомленні, при умові, що за час, який Поручителю необхідно було виконати Зобов’язання, його розмір не збільшився.
3.2.11. За умови виконання Поручителем Зобов’язань Позичальника в цілому (чи у тій чи іншій частині) у відповідності з цим Договором до Поручителя переходять всі (чи у виконаній частині) права Банку по Договору. Поручитель набуває відповідні права в момент зарахування на рахунок Банку відповідної грошової суми, що належить сплатити Поручителю у відповідності з цим Договором.
3.2.12. У випадку, якщо Позичальник, що допустив прострочення виконання Зобов’язання (чи будь-якої його частини), виконає Зобов’язання (чи його відповідну частину) до того, як Поручитель повідомить Позичальника про перехід до нього прав Банку по цьому Договору, Банк зобов’язаний прийняти виконання Зобов’язань Позичальником і на протязі 3 (трьох) банківських днів з моменту зарахування на рахунок коштів від Позичальника повернути Поручителю сплачену останнім в рахунок погашення Зобов’язання суму.

4.ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СТОРІН
4.1. Банк зобов’язаний:
4.1.1. Надати Позичальнику консультаційні послуги з питань виконання цього Договору.
4.2. Банк має право:
4.2.1. Проводити перевірку цільового використання Кредиту/Кредитної лінії, шляхом перевірки наявності документів, що підтверджують цільове використання.
4.2.2. У разі суттєвого погіршення фінансового стану Позичальника, зниження вартості забезпечення, визначеного у п. 3.1.1. цього Договору, вимагати надання Позичальником додаткового забезпечення виконання Позичальником своїх Зобов‘язань за цим Договором. Банк на власний розсуд оцінює запропоноване Позичальником (чи майновим поручителем) додаткове забезпечення і має право визнати його недостатнім. У випадку звернення стягнення на майно, що передане в заставу Банку, в якості забезпечення виконання Зобов’язання по цьому Договору, Банк має право вимагати дострокового виконання Зобов’язання (не зважаючи на відсутність простроченої заборгованості Позичальника), а у випадку невиконання Позичальником такої вимоги в строк, встановлений п. 4.2.4. цього Договору, Банк звертає стягнення на заставлене майно (забезпечення).
4.2.3. Отримати відшкодування з іншого майна Позичальника, яке не виступає Предметом застави по цьому Договору, у випадку, якщо сум, отриманих від реалізації Предмету застави, недостатньо для повного погашення Зобов’язань Позичальника.
4.2.4. Вимагати від Позичальника дострокового виконання Зобов’язань щодо повернення Кредиту/Кредитної лінії, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених цим Договором, можливих штрафних санкцій, якщо Позичальник протягом чотирнадцяти днів від дати отримання вимоги Банку про надання додаткового забезпечення виконання зобов‘язання, згідно з п. 4.2.2. цього Договору, його не надасть (шляхом укладення відповідного договору) або якщо запропоноване забезпечення не влаштує Банк.
4.2.5. Вимагати від Позичальника дострокового виконання Зобов’язань щодо повернення Кредиту/Кредитної лінії, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених цим Договором, можливих штрафних санкцій, якщо Позичальник несвоєчасно чи не в повному обсязі сплатив черговий платіж.
4.2.6. Вимагати від Позичальника документи, що підтверджують його поточний фінансовий стан.
4.2.7. Ініціювати зміну (збільшення) відсоткової ставки за користування Кредитом/Кредитною лінією, письмово попередивши про це Позичальника та Поручителя за 10 робочих днів в тому числі (але не виключно) в наступних випадках:
 переоформлення Позичальником нового Тарифного пакету, згідно з яким відсотки по банківському продукту “Автопакет” є вищими, ніж ті, що були встановленні Позичальнику по Тарифному пакету від якого він відмовився чи відмови Позичальника від послу Банку по оформленому йому Тарифного пакету;
 розірвання Позичальником Договору страхування із страховою компанією, яка співпрацює з Банком по банківському продукту “Автопакет”;
 якщо Позичальник припиняє перерахування заробітної плати, або інших регулярних надходжень на рахунок, відкритий в Банку.
При настанні вищенаведених у цьому пункті обставин, Банк має право змінити Позичальнику розмір відсоткової ставки і встановити його на рівні тарифів Банку, що затвердженні до банківського продукту “Автопакет” та діють на час настання таких обставин.
При незгоді Позичальника та/чи Поручителя з новим розміром відсоткової ставки, про що свідчить факт не підписання Позичальником та/чи Поручителем протягом 7 робочих днів додаткової угоди до даного Договору, Банк має право вимагати від Позичальника дострокового виконання зобов’язань щодо повернення Кредиту/Кредитної лінії, сплати нарахованих відсотків та можливих штрафних санкцій.
4.2.8. Банк має право залучати до співпраці в рамках кредитної програми, згідно з якою кредитується Позичальник, третіх осіб. При цьому, Позичальник дає згоду на те, що інформація, що стосується Позичальника та цього Договору (включаючи інформацію, надану Позичальником Банку в зв’язку з укладенням цього Договору), стане відомою цим третім особам для конфіденційного використання (в тому числі в зв’язку з наданням послуг, обробкою даних, статистичною звітністю та управлінням ризиками, а також для підготовки та направлення Позичальнику комерційних пропозицій). Крім цього, Банк має право надавати інформацію про Позичальника та його заборгованість згідно цього Договору в будь-які бюро кредитних історій, учасником яких є Банк. Надання такої інформації на підставі цього Договору вважається здійсненим за згодою Позичальника.
4.2.9. Банк має право відмовитися від надання Позичальнику передбаченого цим Договором Кредиту/ліміту Кредитної лінії, а також вимагати від Позичальника негайного дострокового погашення наданого Кредиту/Кредитної лінії, відсотків, інших платежів та можливих штрафних санкцій за цим Договором, у разі отримання Банком несприятливої інформації, що свідчить про можливість невиконання (неналежного виконання) Позичальником Зобов’язань (під такою несприятливою інформацією Сторони розуміють документи державних органів про обшук, виїмку, арешт чи примусове списання коштів, розкриття банківської таємниці стосовно Позичальника чи пов’язаних з ним осіб, порушення кримінальної справи стосовно учасника або працівника Позичальника або пов’язаних з ним осіб тощо), або у разі встановлення, що кредитна операція містить ознаки такої, яка згідно з законодавством підлягає фінансовому моніторингу.
4.2.10. Вимагати від Позичальника вжиття заходів, необхідних для забезпечення збереження Предмета застави.
4.2.11. Вимагати від будь-якої особи припинення посягання на Предмет застави.
4.2.12. У будь-який час відмовитись від права застави відносно Предмету застави у випадку, якщо у будь-який час до чи після настання Строку погашення своїх Зобов’язань з будь-яких причин ліквідність Предмету застави буде втрачена; в тому числі, але не виключно, якщо будуть мати місце обставини, які можуть викликати труднощі або зробити неможливою реалізацію Предмету застави і задоволення вимог Банка з його вартості. При цьому висновок Банку відносно наявності перелічених вище обставин, які загрожують втраті Предметом застави ліквідності, є остаточним і узгодженню із Позичальником не підлягає.
4.3. Позичальник зобов’язаний:
4.3.1. Забезпечити Банк всіма необхідними документами для здійснення ним дій, передбачених п. 2.1. цього Договору.
4.3.2. Суворо дотримуватися положень цього Договору.
4.3.3. Сплачувати необхідні платежі у розмірі та порядку, визначених у п.п. 2.2.1., 2.2.2. цього Договору.
4.3.4. У випадку порушення виконання Зобов’язань, сплатити Банку штрафні санкції, визначені у цьому Договорі.
4.3.5. У випадках, визначених в цьому Договорі, протягом семи календарних днів з дня отримання вимоги Банку про дострокове повне виконання Зобов’язань, виконати Зобов’язання щодо повернення Кредиту/коштів, отриманих в рамках Кредитної лінії, сплати нарахованих відсотків, інших платежів, передбачених цим Договором та можливих штрафних санкцій.
4.3.6. Протягом дії цього Договору не здійснювати будь-яких дій щодо зниження вартості забезпечення виконання Позичальником своїх Зобов’язань по цьому Договору, а також надавати Банку можливість перевірки його дійсності та грошової оцінки.
4.3.7. Протягом двох робочих днів повідомляти Банк про зміну адреси, місця роботи, номерів телефонів, прізвища та імені, а також про факти розлучення, одруження, народження дітей та інших обставин, що можуть вплинути на виконання зобов‘язань за цим Договором, з наданням відповідних документів, що їх підтверджують.
4.3.8. На вимогу Банку з’явитися до Банку для підписання додаткової угоди, в якій визначено розмір відсоткової ставки за користування Кредитом/коштами в рамках Кредитної лінії.
4.3.9. На вимогу Банку надавати документи, що підтверджують поточний фінансовий стан Позичальника.
4.3.10. Надати додаткове забезпечення виконання Зобов‘язань за цим Договором у разі суттєвого погіршення фінансового стану Позичальника, зниження вартості забезпечення за цим Договором.
4.3.11. Не здійснювати без попереднього письмового дозволу Банку дій, які призводять або можуть призвести до переходу права власності та/або користування та/або розпорядження Предметом застави до інших осіб.
4.3.12. Володіти та користуватися Предметом застави згідно з його призначенням.
4.3.13. Надавати Банку відомості про вимоги третіх осіб щодо Предмету застави.
4.3.14. Не виконувати дій, що тягнуть за собою пошкодження Предмета застави чи зменшення його вартості.
4.3.15. Сплачувати всі передбачені законодавством України податки та обов’язкові збори на майно, що є Предметом застави.
4.3.16. Внести плату на нотаріальне посвідчення договорів, які можуть укладатись в майбутньому і пов’язані з виконанням Позичальником Зобов’язань по цьому Договору.
4.3.17. В день укладання цього Договору застрахувати Предмет застави в страховій компанії, що входить до переліку акредитованих Банком. Предмет застави обов’язково страхується по програмі повне КАСКО на весь термін кредитування. У Договорі страхування вигодонабувачем страхового відшкодування повинен бути зазначений Банк. Позичальник має надати в Банк копію договору страхування (страхового полісу) та копію документу, що засвідчує оплату страхового внеску.
4.4. Позичальник має право:
4.4.1. Достроково повністю або частково погасити Кредит/Кредитну лінію та нараховані відсотки, попередивши письмово Банк (відповідний структурний підрозділ – відділення, в якому відкрито Поточний рахунок) про свої наміри не пізніше, як за десять робочих днів до дати дострокового повного чи часткового виконання Зобов’язань, шляхом подачі відповідної заяви в письмовій формі з розмежованими платежами по Кредиту та Кредитній лінії.
4.4.2. Володіти та користуватися Предметом застави відповідно до його функціонального призначення та технічних можливостей.
4.4.3. Ініціювати зміну (зменьшення) відсоткової ставки за користування Кредитом/Кредитною лінією, в наступних випадках:
 отримання Позичальником додаткових послуг Банку шляхом оформленому Тарифного пакету;
 переоформлення Позичальником нового Тарифного пакету, згідно з яким відсотки по банківському продукту “Автопакет” є меньшими, ніж ті, що були встановленні Позичальнику по Тарифному пакету від якого він відмовився;
 оформлення Позичальником Договору страхування із страховою компанією, яка співпрацює з Банком по банківському продукту “Автопакет”;
 якщо Позичальник отримує заробітну плату, або інших регулярних надходжень на рахунок, відкритий в Банку.
При настанні вищенаведених у цьому пункті обставин, Банк має право змінити Позичальнику розмір відсоткової ставки і встановити його на рівні тарифів Банку, що затвердженні до банківського продукту “Автопакет” та діють на час настання таких обставин.

5. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН
5.1. У разі прострочення Позичальником строку сплати мінімальних необхідних платежів по погашенню Кредиту/Кредитної лінії, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення.
5.2. У разі порушення Позичальником вимог п.п. 4.3.1.,4.3.2.,4.3.7.,4.3.9.,4.3.10. цього Договору, Позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф у розмірі 10% (десять) відсотків від суми Кредиту, визначеної у п. 1.1. цього Договору, за кожен випадок.
У випадку невиконання чи неналежного виконання зобов’язань, передбачених цим Договором, винна сторона відшкодовує іншій стороні всі завдані у зв’язку з цим збитки.
5.3. Позичальник несе відповідальність перед Банком за надання недостовірної інформації, що стосується Предмета застави, в розмірі повної вартості Предмета застави.
5.4. Сторони встановлюють, що Поручитель, у випадку невиконання чи неналежного виконання взятих на себе зобов`язань по цьому Договору, виплачує Банку пеню від загальної суми заборгованості Позичальника по Договору у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення з дня виникнення зобов`язання Поручителя погасити заборгованість Позичальника.

6. ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
6.1. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов’язань за цим Договором у випадку настання та дії обставин, що знаходяться поза межами контролю Сторін та які Сторони не могли передбачити або запобігти. До таких обставин за цим Договором належать: військові дії, незалежно від факту оголошення війни, повстання, стихійні лиха.
6.2. Сторона не звільняється від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов’язань, якщо обставини, визначені п. 6.1. цього Договору, настали у період прострочення виконання зобов’язання.
6.3. Сторона зобов’язана повідомити іншу Сторону про настання та припинення дії обставин непереборної сили із наданням підтвердження компетентного державного органу протягом трьох робочих днів від дати настання та припинення дії обставин непереборної сили. Недотримання строків повідомлення про настання та припинення обставин непереборної сили позбавляє Сторону посилатися на такі обставини як підставу звільнення від відповідальності.
6.4. У випадку настання обставин, визначених п.6.1. даного Договору, строк виконання зобов’язань відсувається на строк дії таких обставин, але не більше як на один місяць.
6.5. Якщо обставини, визначені п. 6.1. цього Договору, будуть діяти протягом більше як одного місяця, Позичальник зобов’язаний протягом п’яти робочих днів, від закінчення терміну, визначеного п. 6.4. цього Договору, погасити Кредит та нараховані відсотки.

7. ВРЕГУЛЮВАННЯ СПОРІВ
7.1. Спірні питання за цим Договором розглядаються згідно з чинним законодавством України. При цьому Сторони, керуючись ст.112 Цивільного процесуального кодексу України, дійшли згоди про встановлення договірної підсудності, а саме – позови пред’являються за місцезнаходженням Банку у районний суд м. Києва.
7.3. Сторони, керуючись ст. 259 Цивільного кодексу України, дійшли згоди збільшити строк позовної давності до 10 (десяти) років.

8. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
8.1. Цей договір укладений на підставі ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України. Недійсність окремих положень цього Договору не тягне за собою недійсність Договору в цілому, оскільки можна припустити, що цей Договір може бути укладено без включення до нього таких положень.
8.2. У випадку смерті Позичальника чи Поручителя чи визнання Поручителя недієздатною особою, цей Договір не припиняє свою дію.
8.3. Зміни та доповнення до цього Договору вносяться шляхом укладання додаткових угод, які підписуються Банком та Позичальником. Якщо в наслідок укладення додаткової угоди збільшується обсяг Зобов’язання Позичальника (повністю або частково) чи змінюються права та/або обов’язки Поручителя, така додаткова угода підписується Позичальником, Банком та Поручителем.
8.4. Усі повідомлення за цим Договором будуть вважатися зробленими належним чином у випадку, якщо вони здійсненні у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур’єром, або врученні особисто за зазначеними адресами Сторін.
8.5. Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання Зобов’язань.
8.6. Назви статей цього Договору використовуються лише для зручності та жодним чином не впливають на їх зміст і тлумачення.
8.7. Договір складено в трьох екземплярах для кожної із Сторін, які мають однакову юридичну силу.

9. РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН

ДОГОВІР ІПОТЕКИ

ДОГОВІР ІПОТЕКИ № ________
“04” лютого 2008 р.

Відкрите акціонерне товариство комерційний банк (надалі за текстом - “Іпотекодержатель”), в особі виконуючого обов’язки начальника відділення, який діє на підставі Довіреності, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу
та,
Громадянина України (надалі за текстом - “Іпотекодавець”), паспорт серії МВ ГУ МВС України в Київській області 29 квітня 1996 року, який мешкає у Київській області, надалі за текстом разом - “Сторони”, а окремо - “Сторона”, уклали цей Договір про наступне:
Визначення термінів
“Кредитний договір” - кредитний договір № 21/П/12/2008-840 від 04 лютого 2008 р., укладений між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем.
“Зобов’язання” - зобов’язання Іпотекодавця по Кредитному договору, а саме:
• повернути до 03 лютого 2033 року кредит у сумі 29000 (двадцять дев’ять тисяч) доларів США;
• сплатити відсотки за користування кредитними коштами із розрахунку 12,69% (дванадцять цілих шістдесят дев’ять сотих відсотків) річних (із розрахунку фактичної кількості днів у періоді (28-29-30-31/36_));
• сплатити можливі штрафні санкції (штраф, пеня).
Порядок виконання Зобов’язання, що витікає із Кредитного договору визначається Кредитним договором.
Під “Зобов’язанням” слід розуміти як всі вищенаведені зобов’язання Іпотекодавця, так і їх окрему частину.
“Строк” - будь який строк, визначений у цьому Договорі чи Кредитному договорі.
“Іпотека” - забезпечення виконання Зобов’язання Нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні Іпотекодавця, згідно з яким Іпотекодержатель має право в разі невиконання Іпотекодавцем забезпеченого іпотекою Зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок Предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця у порядку, встановленому діючим законодавством чи договором іпотеки.
“Предмет іпотеки”
- Нерухоме майно (вказати що саме, місце знаходження та площу).
Квартиру: заг.пл.-72,20 кв.м; житл.пл.-40,50 кв.м., що знаходиться за адресою: 08400, Київська область, місто Переяслав-Хмельницький, вулиця Покровська, будинок №30, квартира №7
Для цілей цього Договору термін “Предмет іпотеки” означає одночасно як все вище перелічене майно, так і окремо будь-яку його частину.
“Право іпотеки” - безумовне та безспірне право Іпотекодержателя у випадку невиконання забезпеченого іпотекою Зобов’язання або його частини, одержати задоволення своїх вимог з вартості Предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця.

Стаття 1
Предмет договору
1.1. За цим Договором Іпотекодавець з метою забезпечення виконання Зобов’язання, що витікає із Кредитного договору передає в іпотеку, а Іпотекодержатель приймає в іпотеку Предмет іпотеки.
1.2. Визначена Сторонами вартість Предмету іпотеки складає 229300,00 (двісті двадцять дев’ять тисяч триста) (гривень), що в еквіваленті при перерахуванні на долари США по офіційному курсу НБУ на день укладання цього договору складає 45400,00 (сорок п’ять тисяч чотириста ) доларів США.
1.3. Ризик випадкової загибелі Предмету іпотеки несе Іпотекодавець.

Стаття 2
Запевнення та гарантії
2.1. Цим Іпотекодавець засвідчує, що на час підписання цього Договору:
2.1.1. Вся інформація, надана Іпотекодавцем, щодо Предмету іпотеки є достовірною;
2.1.2. Предмет іпотеки є його власністю, що підтверджується наступними документами:
Договір купівлі-продажу №3101 від 10 грудня 2005 року;
2.1.3. Предмет іпотеки не є предметом іпотеки за іншими зобов’язаннями, нікому не переданий у найом, оренду чи на підставі будь-якої іншої угоди, не підлягає вилученню і вільний від будь-яких зобов’язань, крім тих, що передбачені цим Договором;
2.1.4. Невід’ємною частиною предмету іпотеки вважати всі наступні покращення, переобладнання Предмету іпотеки, що будуть проведені протягом дії цього Договору.
2.1.5. Предмет іпотеки утримується у вiдповiдностi з діючими в Україні санітарними нормами, а також правилами загальної та пожежної безпеки.
2.1.6. У випадку виникнення будь-яких претензій третіх осіб відносно Предмету іпотеки, такі претензії врегульовуються за рахунок Іпотекодавця.

Стаття 3
Права та обов’язки сторін
3.1. Іпотекодавець зобов’язаний:
3.1.1. надавати Іпотекодержателю можливість перевірки стану і правильності використання Предмету іпотеки, надавати йому відповідні документи на першу вимогу;
3.1.2. вживати усіх заходів, необхідних для забезпечення схоронності Предмету іпотеки, в тому числі проведення за свій рахунок капітального та поточного ремонту (якщо предметом іпотеки є будівля чи споруда, чи їх частини), а також вживати усіх заходів для захисту Предмету іпотеки від посягань з боку третіх осіб;
3.1.3. не здійснювати дій, які можуть привести до зменшення вартості Предмету іпотеки;
3.1.4. не пізніше наступного дня надавати Іпотекодержателю відомості про будь-які зміни, що відбулися чи відбуваються з Предметом іпотеки, в тому числі про посягання на Предмет іпотеки з боку третіх осіб;
3.1.5. застрахувати Предмет іпотеки на строк не менший строку дії цього Договору, на повну його вартість, яка вказана в п.1.2. цього Договору на користь Іпотекодержателя з попереднім погодженням останнім умов такого страхування та надавати Іпотекодержателю копії відповідних договорів страхування та копій документів, що свідчать про внесення страхових платежів;
3.1.6. не здійснювати перебудов без встановленого дозволу відповідних державних органів та Іпотекодержателя (якщо предметом іпотеки є будівля чи споруда, чи їх частини);
3.1.7. сплачувати всі передбачені чинним законодавством України податки та збори, а також нести інші витрати, пов’язані з Предметом іпотеки;
3.1.8. у разі зниження вартості Предмету іпотеки, в тому числі внаслідок знищення, пошкодження, або псування Предмету іпотеки, протягом чотирнадцяти днів від дня надходження відповідної вимоги Іпотекодержателя, повністю або частково замінити Предмет іпотеки на інше майно, за погодженням з Іпотекодержателем;
3.1.9. нести витрати пов’язані з нотаріальним посвідченням цього Договору та додаткових угод до нього, якщо такі будуть мати місце;
3.1.10. використовувати Предмет іпотеки виключно згідно з його цільовим використанням. У випадку, коли Предмет іпотеки використовується Іпотекодавцем не за призначенням, Іпотекодержатель має право вимагати від Іпотекодавця припинення таких дій, а у випадку продовження використання Іпотекодавцем Предмету іпотеки не за призначенням - звернути стягнення на Предмет іпотеки незалежно від настання Строку виконання Зобов’язання.
3.1.11. до виконання Зобов’язання у повному обсязі Іпотекодавець не має права, без згоди Іпотекодержателя, розпоряджатися будь-яким чином Предметом іпотеки в цілому або окремим майном, що входить до його складу, а саме відчужувати у будь-який спосіб (продавати, дарувати, обмінювати), знищувати, передавати у володіння i користування (оренду, лізинг) третім особам, а також укладати відносно Предмету іпотеки або його частини будь-які інші угоди без згоди Іпотекодержателя.
3.1.12. якщо предметом іпотеки виступає земельна ділянка, не змінювати цільове призначення земельної ділянки, що є Предметом іпотеки без згоди Іпотекодержателя;
3.1.13. якщо Предметом іпотеки є будівля чи споруда, яка розташована на земельній ділянці, що не передана у власність (приватизована), то у випадку приватизації цієї земельної ділянки, а також у випадку отримання цієї земельної ділянки у власність у будь-який інший спосіб, Іпотекодавець зобов’язаний протягом трьох робочих днів з моменту отримання державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, передати цю земельну ділянку в іпотеку Банку. У випадку порушення цієї умови, Банк отримує право вимагати від Іпотекодавця достроково виконати свої Зобов’язання, передбачені Кредитним договором. При неможливості з боку Іпотекодавця виконати свої Зобов’язання у строк, що буде обумовлений у повідомленні Банка про вимогу дострокового виконання Іпотекодавцем своїх Зобов’язань, Банк отримує право звернути стягнення на Предмет іпотеки;
3.1.14. не прописувати неповнолітніх/ малолітніх дітей у нерухомості, що є Предметом іпотеки на період дії даного Договору.
3.2. Іпотекодавець має право:
3.2.1. володіти та користуватися Предметом іпотеки відповідно до його функціонального призначення та технічних можливостей (якщо предметом іпотеки є будівля чи споруда, чи їх частини), а також відповідно до цільового призначення, якщо предметом іпотеки виступає земельна ділянка.
3.3. Права Іпотекодержателя:
3.3.1. вимагати від третіх осіб припинення посягань на Предмет іпотеки, які погрожують йому знищенням або пошкодженням;
3.3.2. у випадках порушення Іпотекодавцем обов’язків, передбачених в пп. 3.1.2. - 3.1.4. цього Договору, вимагати від Іпотекодавця дострокового виконання в повному обсязі Зобов’язання, або самостійно вжити заходів, необхідних для забезпечення схоронності та захисту Предмету іпотеки від посягань з боку третіх осіб, із стягненням з Іпотекодавця понесених витрат;
3.3.3. у випадках порушення Іпотекодавцем обов’язків по страхуванню Предмету іпотеки відповідно до п. 3.1.5., вимагати від Іпотекодавця дострокового виконання в повному обсязі Зобов’язання, або застрахувати Предмет іпотеки за свій рахунок та в своїх інтересах, із стягненням з Іпотекодавця витрат по страхуванню;
3.3.4. брати участь в судах в якості третьої особи під час розгляду будь-яких спорів щодо Предмету іпотеки;
3.3.5. звернути стягнення на Предмет іпотеки у випадку, якщо при настанні Строку виконання Зобов’язання (або тієї чи іншої його частини), воно не буде виконане;
3.3.6. за погодженням із Іпотекодавцем здійснювати переоцінку Предмету іпотеки у зв’язку зі змінами кон’юнктури ринку, інших факторів, а також у разі пролонгації дії Кредитного договору;
3.3.7. задовольнити свої вимоги за рахунок сум страхового відшкодування у разі знищення, пошкодження, або псування Предмету іпотеки;
3.3.8. вимагати заміни Предмету іпотеки у разі непогодження Іпотекодавця на здійснення переоцінки його вартості, відповідно до п. 3.3.6. цього Договору.

Стаття 4
Інші умови Договору
4.1. Право іпотеки виникає у Іпотекодержателя з моменту нотаріального посвідчення цього Договору.
4.2. Заставна не випускається.
4.3. Право іпотеки припиняється виконанням Іпотекодавцем забезпечених іпотекою Зобов’язань.
4.4. У випадку невиконання або неналежного виконання Зобов’язання в цілому або в тій чи іншій його частини, а також у випадку порушення Іпотекодавцем будь-яких зобов’язань за цим Договором або будь-яких гарантій та запевнень, наданих Іпотекодержателю за цим Догово¬ром, Іпотекодержатель має право реалізувати своє право іпотеки та звернути стягнення на Предмет іпотеки в порядку, передбаченому цим Договором.
4.5. Іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок Предмету іпотеки свої вимоги в повному обсязі, який визначається на момент реалізації права іпотеки, в тому числі, але не виключно, всі платежі на користь Іпотекодержателя, передбачені Кредитним договором, а також нараховані штрафні санкції за порушення Зобов’язань за Кредитним договором, витрати Іпотекодержателя на адвокатів, аудиторів, експертів, оцінювачів, витрати, понесені при зверненні стягнення на Предмет іпотеки та його реалізації, в тому числі за здійснення виконавчого напису нотаріуса та будь-які інші витрати, понесені Іпотекодержателем у зв’язку з цим Договором.
4.7. У разі часткового виконання Іпотекодавцем забезпечених іпотекою Зобов’язань за Кредитним договором іпотека зберігається у первісному обсязі.

Стаття 5
Задоволення вимог Іпотекодержателя
5.1. Іпотекодержатель має право звернути стягнення на Предмет іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання Зобов’язання в цілому або в тій чи іншій його частини, а також у випадку порушення Іпотекодавцем будь-яких зобов’язань за цим Договором або будь-яких гарантій та запевнень, наданих Іпотекодержателю за цим Договором.
5.2. Іпотекодавець в будь-який час до реалізації Предмету іпотеки має право припинити звернення стягнення на нього виконанням Зобов’язання в повному обсязі.
5.3. Звернення стягнення на Предмет іпотеки відбувається на підставі:
- рішення суду;
- виконавчого напису нотаріуса;
- домовленості сторін на передачу Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання основного Зобов’язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України “Про іпотеку”;
- права Іпотекодержателя від свого імені продати Предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України “Про іпотеку”.
5.4. Іпотекодержатель має право на свій розсуд вибрати умови та порядок звернення стягнення на Предмет іпотеки в межах, передбачених п. 5.3. цього Договору.
5.5. У випадку звернення стягнення на Предмет іпотеки за Зобов’язаннями що витікають з будь-якого із договорів – Кредитного договору, Зобов’язання по іншому договору (незалежно від наявності простроченої заборгованості) Іпотекодавець повинен виконати достроково до моменту реалізації Предмету іпотеки. Якщо Іпотекодавець не виконує достроково такі Зобов’язання, іпотекодержатель має право отримати задоволення за рахунок Предмета Іпотеки свої вимоги, щодо дострокового виконання таких Зобов’язань.

Стаття 6
Заключні положення
6.1. Цей Договір може бути змінений або доповнений за взаємною згодою Сторін.
6.2. Зміни та доповнення до цього Договору вступають в силу з моменту їх нотаріального посвідчення.
6.3. Цей Договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання Зобов’язання за Кредитним договором.
6.4. Водночас з нотаріальним посвідченням цього Договору на Предмет іпотеки накладається заборона відчуження. Крім того, відомості про обтяження Предмету іпотеки Зобов’язанням вносяться до Державного реєстру іпотек шляхом направлення Іпотекодержателем повідомлення нотаріусу (реєстратору), з покладенням витрат за проведення обтяження на Іпотекодавця.
6.5. Цей Договір складено у 3-х примірниках (один для Іпотекодавця, один для Іпотекодержателя та один для нотаріуса) українською мовою, кожний з яких має рівну юридичну силу.

РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН

Я, _________________________ наступним стверджую, що при підписанні даного договору права дитини __________________________________ не порушені і не обмежені.
(прізвище, ім’я, по-батькові та рік народження дитини)
________________
(підпис Іпотекодавця)

Договір про забезпечення електронного документообігу платника податків

ДОГОВІР № ________

про забезпечення електронного документообігу платника податків з Державною податковою інспекцією засобами телекомунікаційного зв’язку

“____” ____________ 200 р.

Державна податкова інспекція (далі – ДПІ) Переяслав – Хмельницькій ОДПІ в особі керівника, Піщанської Світлани Іванівни, який діє відповідно до Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та Положення про Державну податкову інспекцію, з одного боку, і платник податку

_____________________________________________ в особі __________________________________,

який діє на підставі ____________________________________________ (далі – Платник податків), з другого боку, (далі – Сторони) з метою спрощення надання звітності платниками податків до ДПІ та зменшення часу на відшкодування ПДВ платникам, які мають на це право, з використанням телекомунікаційних каналів зв’язку та керуючись чинним законодавством України уклали цей договір про наступне:

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1. Предметом договору є включення Платника податків в систему подання податкових документів (податкової звітності, податкових накладних, реєстрів податкових накладних) в електронному вигляді до ДПІ засобами телекомунікаційного зв’язку.

2. ПОРЯДОК ЕЛЕКТРОННОГО ДОКУМЕНТООБІГУ

2.1. Порядок подання податкових документів Платником податку до органів державної податкової служби (далі – ДПС) засобами телекомунікаційного зв’язку здійснюється відповідно до Законів України “Про електронний документообіг”, “Про електронний цифровий підпис” та Інструкції щодо процесу підготовки і подання податкових документів засобами телекомунікаційного зв’язку (далі – Інструкція), яка є невід’ємною частиною Договору (додаток 1).
2.2. Невід’ємним реквізитом електронних документів є електронний підпис, накладений за допомогою програмного забезпечення для шифрування та підписування даних, що безкоштовно надається ДПІ Платнику податків.
2.3. Електронний підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо електронний підпис:
відповідає Закону України “Про електронний цифровий підпис” (ст. 5, абзац 2);
відповідає п. 2.2 Договору;
особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, що знаходиться в ДПІ.
2.4. Електронні документи можуть бути надіслані до ДПІ засобами телекомунікаційного зв’язку, що здатні провести доставку електронних податкових документів Платника податків до органів ДПС.
2.5. Документ, підготовлений згідно з вимогами Інструкції із застосуванням електронного підпису (відповідно п. 2.3 Договору) та шифрування, поданий в електронному вигляді до ДПІ засобами телекомунікаційного зв’язку, вважається оригіналом.
2.6. ДПІ не визнає електронні податкові документи, передані на її адресу після отримання ДПІ повідомлення про компрометацію закритих ключів Платника податків до моменту надання інших ключів.
2.7. Підтвердженням Платнику податків передачі звітних документів до ДПІ засобами телекомунікаційного зв’язку є квитанція в електронному вигляді про те, що документи сформовано коректно та прийнято в базу даних ДПС. Ця квитанція надсилається ДПІ до Платника податків на електронну адресу, що зазначена в анкетних даних Платника податків (додаток 2).
2.8. Якщо на адресу Платника податків не надійшла квитанція (п. 2.7) про прийняття електронних документів, документ вважається не надісланим.
2.9. Якщо Платник податків надіслав на електронну адресу ДПІ декілька примірників одного податкового документу (у разі уточнення, неотримання квитанцій підтвердження тощо), то оригіналом вважається документ, надісланий до органів ДПС останнім до закінчення граничного терміну подання податкової звітності, якщо його було сформовано коректно, прийнято в базу даних ДПС та Платнику податків надійшло про це повідомлення.
2.10. Податкові документи можуть бути надіслані до ДПІ засобами телекомунікаційного зв’язку в будь-який зручний для Платника податків час. Для того, щоби податкова звітність та реєстр податкових накладних вважались поданими вчасно, вони мають бути надіслані не пізніше встановленого терміну подачі звітності в паперовому вигляді. Платник податків повинен самостійно визначити кінцевий термін відправлення податкових документів в електронному вигляді із врахуванням часу на своєчасну доставку документів до ДПІ у випадку можливого пошкодження телекомунікаційного зв’язку або при ненадходженні квитанції про прийняття електронних документів (п. 2.8). Звітність, що була отримана ДПІ пізніше граничного терміну в паперовому або електронному вигляді, вважається поданою з порушенням терміну.
2.11. Податкові накладні надсилаються Платником податків на електронну адресу органів ДПС та автоматично пересилаються на електронну адресу контрагента Платника у разі, якщо той включений в систему подання податкових документів в електронному вигляді до ДПІ засобами телекомунікаційного зв’язку. Після отримання електронної квитанції-підтвердження від контрагента, податкова накладна заноситься у відповідні реєстри отриманих та виданих податкових накладних Платника податків та його контрагента.
2.12. Якщо податкова накладна, що була передана на електронну адресу органу ДПС, не була узгоджена з контрагентом Платника податків до подачі реєстру податкових накладних, тоді вона не вважається прийнятою в строк. В такому випадку Платник податків повинен володіти такими податковими накладними в паперовому вигляді.

3. ОБОВ’ЯЗКИ І ПРАВА СТОРІН

3.1. Платник податків зобов’язаний:
3.1.1. Використовувати електронний підпис, відкритий ключ якого знаходиться в ДПІ, для захисту інформації електронних документів при передачі засобами телекомунікаційного зв’язку.
3.1.2. Отримати програмне забезпечення для шифрування й підписування даних з відкритим ключем ДПІ та самостійно згенерувати особисті відкритий та закритий ключ електронного підпису із використанням даного програмного забезпечення.
3.1.3. Надати анкетні дані підприємства, організації, установи (додаток 2) та особисті відкриті ключі до ДПІ на магнітному носії та в роздрукованому вигляді (додаток 3). Якщо податкова звітність буде передаватись на електронну адресу ДПІ через Посередника, якому юридично надано право здавати за Платника податків його податкову звітність, то необхідно також надати анкетні дані Посередника згідно додатку 2. В такому випадку даний Договір повинен бути укладений між Платником податків та ДПІ, Посередником та ДПІ та окремий договір між Платником податків та Посередником.
3.1.4. Зберігати дискету протягом дії договору з записаними закритими ключами електронного підпису з метою уникнення її псування, втрати або використання іншими, не уповноваженими на те особами.
3.1.5. Протягом доби передати повідомлення в електронному та паперовому вигляді до Податкової інспекції при втраті контролю за використанням закритих ключів, незалежно від наявності чи відсутності інформації про їх несанкціоноване використання.
3.1.6. До дня подачі звітності повідомляти по телефону та в письмовому вигляді Податкову інспекцію в разі пошкодження особистого ключа, що унеможливлює його використання.
3.1.7. При зміні інформації, що використовується для формування ключів електронного підпису (додаток 2), ключі електронного підпису вважаються недійсними, тому Платник податків зобов’язаний негайно (протягом трьох робочих днів після зміни цієї інформації) повідомити ДПІ про таку зміну та надати нові відкриті ключі електронного підпису.
3.1.8. Вести архів файлів, надісланих до ДПС та отриманих від ДПС та зберігати його протягом терміну, передбаченому чинним законодавством для податкової звітності на паперових носіях.
3.1.9. Під час перевірки Платника податків на вимогу ДПІ надавати оригінали звітних документів, які були передані засобами телекомунікаційного зв’язку. Документи надавати у паперовому вигляді, завірені печаткою та підписами посадових осіб. Основним при перевірці вважається документ, надісланий останнім до закінчення граничного терміну подання податкової звітності до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв’язку, якщо Платнику податків було надіслано квитанцію (п. 2.7), що документи сформовано коректно та прийнято в базу даних ДПС.

3.2. Платник податків має право:
3.2.1. До завершення граничного терміну подання звітності, повторно передавати звітність засобами телекомунікаційного зв’язку у випадку внесення до неї змін.
3.2.2. До завершення граничного терміну подання звітності, повторно передавати податкові документи засобами телекомунікаційного зв’язку у разі неотримання протягом доби підтвердження від ДПІ про приймання надісланих електронних документів або при отриманні повідомлення про некоректно заповнені електронні податкові документи.

3.3. ДПІ зобов’язана:
3.3.1. Надати Платнику податків безкоштовне програмне забезпечення для шифрування й підписування даних, до бази сертифікатів якого вже занесено відкритий ключ ДПІ.
3.3.2. Прийняти від Платника податків його особисті відкриті ключі електронного підпису для забезпечення розшифрування та аутентифікації надісланих Платником електронних податкових документів засобами телекомунікаційного зв’язку.
3.3.3. Внести Платника податків до бази сертифікатів ДПІ на основі поданих ним відкритих ключових елементів та підписаного Договору.
3.3.4. Повторно внести Платника податків до бази сертифікатів ДПІ на основі поданих ним нових відкритих ключових елементів у випадку втрати або пошкодження Платником податків особистих ключів електронного підпису, навмисної або необережної передачі їх третій особі та у випадку порушення Платником податку п. 3.1.4 Договору.
3.3.5. Відправити повідомлення на електронну адресу Платника податків про внесення його до бази сертифікатів ДПІ.
3.3.6. Забезпечити приймання та обробку електронних податкових документів Платника податків в порядку і терміни, визначені чинним законодавством.
3.3.7. Відправляти повідомлення на електронну адресу Платника податків, що зазначена в анкетних даних (додаток 2), про отримання, коректність заповнення електронних документів, надісланих платником, та їх завантаження до бази даних ДПС.
3.3.8. Відправити повідомлення на електронну адресу Платника податків про відмову у прийманні електронних податкових документів, переданих на адресу ДПІ, після отримання повідомлення в електронному вигляді про компрометацію закритих ключів Платника податків згідно п. 3.1.5.
3.3.9. Забезпечувати зберігання i конфіденційність отриманих електронних документів.
3.3.10. Протягом доби передати повідомлення в електронному вигляді всім платникам податків, що уклали Договір з даною ДПІ, у випадку втрати контролю за використанням закритих ключів, та переслати новий відкритий ключовий елемент ДПІ.

3.4. ДПІ має право:
3.4.1. Запроваджувати нові програмно-технічні та технологічні засоби, розроблені для поліпшення електронного документообігу платника податків з Державною податковою інспекцією засобами телекомунікаційного зв’язку.
3.4.2. Відправляти повідомлення платникам податків у випадку запровадження ДПС нових форм податкової звітності, форматів електронних документів, програмно-технічних та технологічних засобів для поліпшення електронного документообігу.

4. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН

4.1. За невиконання або неналежне виконання обов’язків за цим договором Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
4.2. Платник податків несе відповідальність за недотримання термінів подання податкових документів до ДПІ згідно з чинним законодавством та за недостовірність податкових документів, переданих засобами телекомунікаційного зв’язку.
4.3. Платник податків несе відповідальність за невідповідність надісланих електронних податкових документів до затвердженого ДПС формату, що описаний в п. 1.1.1 додатку 1 цього Договору, що може виникнути в разі використання нерекомендованого ДПС програмного забезпечення.
4.4. ДПІ не несе відповідальність за збої в обміні інформацією, що виникли внаслідок несправності каналів зв’язку, відключення та перебої в мережах живлення, несправності апаратних засобів Платника податків.

5. ПОРЯДОК ВИРІШЕННЯ СПІРНИХ ПИТАНЬ

5.1. Спори між Сторонами вирішуються шляхом переговорів (згідно с додатком 4, який є невід’ємною частиною Договору), а при недосягненні згоди – у судовому порядку. Підставою для визначення спорів є протоколи обміну інформацією, електронні архіви Платника податків та електронні архіви ДПІ.
5.2. Всі питання, що не знайшли врегулювання у цьому Договорі, вирішуються відповідно до чинного законодавства України.

6. ФОРС-МАЖОР

6.1. Сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання будь-якого з положень цього Договору, якщо це невиконання сталося внаслідок причин, які перебувають поза сферою контролю Сторін. Такими причинами є: стихійні лиха, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, воєнні дії (далі – форс-мажор).
6.2. Період зняття відповідальності починається від моменту надання Стороною (довідка Торгово-промислової палати України), яка потрапила під дію форс-мажорних обставин, відповідних документів, які б підтверджували наявність форс-мажорних обставин, та закінчується або мав би закінчитися, якщо ця Сторона виконала дії, які мали б привести до виходу з форс-мажору.
6.3. Форс-мажор автоматично продовжує термін виконання зобов’язань на весь період його дії та ліквідації наслідків.

7. ТЕРМІН ДІЇ ДОГОВОРУ

7.1. Договір набирає чинності від моменту його підписання Сторонами.
7.2. Договір діє протягом одного року з моменту його підписання.
7.3. У випадку порушення Платником податку пп. 3.1.4-3.1.7 ДПІ має право розірвати договір, попередивши письмово про це Платника податку у місячний термін.

8. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ І ПІДПИСИ СТОРІН

Державна податкова інспекція: Платник податку:

08400 Київська область
м. Переяслав - Хмельницький
вул.. Б.Хмельницького, 54
тел.(04467) 5 - 18 - 78

___________________________С. І. Піщанська ______________________________
(підпис) (підпис)

“____”_________________ 200_ р. “____”_________________ 200_ р.
Додаток 1
до Договору про забезпечення електронного документообігу платника податків з Державною податковою інспекцією засобами телекомунікаційного зв’язку

ІНСТРУКЦІЯ
ЩОДО ПІДГОТОВКИ І ПОДАННЯ ПОДАТКОВИХ ДОКУМЕНТІВ
ЗАСОБАМИ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОГО ЗВ’ЯЗКУ

1. Загальні вимоги до подання податкових накладних та звітних документів
1.1. Для забезпечення можливості передачі податкових документів до ДПІ засобами телекомунікаційного зв’язку з робочого місця Платника податків повинні бути виконані такі умови:
1.1.1. На комп’ютері Платника податків повинно бути встановлено програмне забезпечення для підготовки податкових документів, яке формує електронний документ у вигляді XML-файла або РСК-файла. Формат XML-файлів податкової звітності повинен відповідати наказу ДПА України від 03.05.2006 № 242 „Про затвердження формату (стандарту) електронного документа звітності платників податків”. Формат РСК-файлів відповідає формату файлів звітності програми підготовки звітності „БЕСТ ЗВІТ ПЛЮС” версії 8.20.000 та вище.
1.1.2. На комп’ютері Платника податків повинно бути встановлено програмне забезпечення шифрування та накладання електронного підпису.
1.1.3. Комп’ютер Платника податків повинен мати можливість відправки звітного документа на електронну адресу органів ДПС.
1.2. Платник податків здійснює формування податкових накладних, реєстру податкових накладних або податкової звітності згідно з чинним законодавством із застосуванням програмного забезпечення підготовки податкових документів, програмного забезпечення шифрування та підписування даних, керуючись Договором та Інструкцією.

2. Особливості передачі податкових документів
2.1. Податкова накладна, надіслана Платником податків до органів ДПС, вважається прийнятою після підтвердження контрагентом Платника податків даної накладної. Пересилання накладних контрагенту здійснюється органом ДПС у разі його включення до системи подання податкових документів в електронному вигляді до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв’язку.
2.2. Після підтвердження податкової накладної контрагентом або в разі відмови в підтвердженні, орган ДПС надсилає відповідне повідомлення на електронну адресу Платника податків, що зазначена в анкетних даних (додаток 2).
2.3. Якщо податковий документ Платника податків прийнятий ДПІ засобами телекомунікаційного зв’язку, то на електронну адресу Платника податків передається підтвердження про прийняття або причини неприймання документу (окремих його складових).
2.4. Податкова звітність та реєстри податкових накладних в електронному вигляді надсилаються на електронну адресу: pkhmelnytskyi@odpa.kiev.ua
2.5. Податкові накладні в електронному вигляді надсилаються на електронну адресу: pkhmelnytskyi@odpa.kiev.ua

Додаток 2
“___ “ __________ 2006 р. до Договору про забезпечення електронного
документообігу платника податків з Державною податковою інспекцією засобами телекомунікаційного зв’язку
№___________ від_____________________

Bci поля обов’язкові для заповнення

Анкетні дані Платника податків
(підприємства, організації, установи) чи Посередника

1. Повна назва

2. Скорочена назва організації
3. Юридична адреса (у т.ч. поштовий індекс)
4. Фактична адреса (у т.ч. поштовий індекс)

5. Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ
6. Індивідуальний податковий номер
7. Номер Свідоцтва реєстрації платника ПДВ
8. Код районної ДПІ

9. Телефони (факс) організації з кодом міста
10. E-mail організації

Анкетні дані керівника підприємства
1. ПІБ
2. Паспортні дані (серія та номер паспорта, ким виданий, дата видачі)

3. Посада
4. Ідентифікаційний номер згідно ДРФО
5. Контактний телефон із вказівкою коду міста

Анкетні дані бухгалтера підприємства
1. ПІБ
2. Паспортні дані (серія та номер паспорта, ким виданий, дата видачі)

3. Посада
4. Ідентифікаційний номер згідно ДРФО
5. Контактний телефон із вказівкою коду міста

Контактна особа
1. ПІБ
2. Посада
3. Контактний телефон із вказівкою коду міста

Керівник
(підпис)
МП.
Додаток 3
“___ “ __________ 2006 р. до Договору про забезпечення електронного
документообігу платника податків з Державною податковою інспекцією засобами телекомунікаційного зв’язку
№___________ від_____________________

Bci поля обов’язкові для заповнення

Перелік відкритих ключових елементів Платника податків чи Посередника

Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер згідно ДРФО

______________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________
які будуть використовуватись у системі подання податкової звітності в електронному вигляді.

1. Ключовий елемент, який буде використовуватись для перевірки електронного підпису бухгалтера підприємства:

2. Ключовий елемент, який буде використовуватись для перевірки електронного підпису керівника підприємства:

3. Ключовий елемент, який буде використовуватись для шифрування електронних документів:

Керівник
_________________________ ____________________________

Ключові елементи отримав:

_________________________ ____________________________

Додаток 4
до Договору про забезпечення електронного документообігу платника податків з Державною податковою інспекцією засобами телекомунікаційного зв’язку

ПОРЯДОК
ВИРІШЕННЯ СПІРНИХ ПИТАНЬ МІЖ ДПІ ТА
ПЛАТНИКОМ ПОДАТКІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З АВТЕНТИЧНІСТЮ
ЕЛЕКТРОННИХ ДОКУМЕНТІВ

1. У разі виникнення спірних питань, пов’язаних з автентичністю електронних документів та часу їх відправлення, зацікавлена сторона Договору направляє іншій стороні письмове повідомлення з обґрунтуванням причини своєї вимоги і вказівкою дати і номера електронного документа, що є предметом спору (далі – Вимога).
2. Вимога пред’являється і розглядається з письмовим наданням відповіді в терміни, передбачені податковим законодавством.
3. У випадку не врегулювання спору між сторонами Договору представники сторін Договору здійснюють вирішення спору шляхом визначення типу спору відповідно до пункту 7 цього Додатку в 10-ти денний термін із дня отримання зацікавленою стороною Договору відповіді на її Вимогу.
4. За наслідками вирішення спірних питань між сторонами Договору складається акт, в якому розкривається суть і тип спору, та який підписується представниками сторін Договору.
5. Для вирішення спору сторони Договору повинні надати наступні матеріали:
1) зовнішні носії ключової інформації;
2) спірний електронний документ у вигляді файлу;
3) електронний документ з підтвердженням.
6. При розгляді спору представниками сторін Договору перевіряється автентичність електронних документів, а також коректність ключової інформації.
7. Типи вирішення спорів і порядок їх розгляду:
1) Суперечка «заперечення відправлення електронного документа»: коли відправник стверджує, що електронний документ не відправлявся, а одержувач стверджує, що даний електронний документ був ним одержаний, вирішується таким чином:
- одержувач надає електронний документ;
- перевіряється автентичність наданого електронного документа;
- якщо наданий електронний документ справжній, конфлікт вирішується на користь одержувача. В решті випадків конфлікт вирішується на користь відправника.
2) Суперечка «заперечення отримання електронного документа»: коли одержувач стверджує, що електронний документ не був отриманий, а відправник стверджує, що даний електронний документ був ним відправлений, вирішується таким чином:
- відправник надає електронний документ з підтвердженням доставки електронного документа;
- перевіряється автентичність наданого електронного документа з підтвердженням доставки;
- якщо електронний документ з підтвердженням доставки справжній, конфлікт вирішується на користь відправника. В решті випадків конфлікт вирішується на користь одержувача.
3) Суперечка «відправлений електронний документ не відповідає прийнятому»: коли відправник стверджує, що відправлений ним електронний документ не відповідає прийнятому одержувачем електронному документу, а одержувач стверджує, що одержаний ним електронний документ відповідає відправленому відправником, вирішується таким чином:
- одержувач надає електронний документ;
- перевіряється автентичність наданого електронного документа;
- якщо наданий електронний документ справжній, конфлікт вирішується на користь одержувача. В решті випадків конфлікт вирішується на користь відправника.

E-mail Переяслав-Хмельницька ОДПІ pkhmelnytskyi@odpa.kiev.ua

« Раньше Позже »